Твори у 12 томах. Том 06: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Габард, Перший чоловік та Другий швидко йдуть до дверей у сусідній номер.

Перший чоловік затримується й роздивляється навколо, чи все в кімнаті гаразд. Бачить висунену шухляду, що покинув Габард, вертається і засуває її. Габард та Другий чоловік виходять. Перший чоловік вимикає світло й теж виходить. Чути, як замикаються двері. Пауза. Стукають у двері з холу. Пауза. Тоді двері відчиняються й до кімнати входить Джіфорд. Він вмикає світло, проходжується по кімнаті, дивиться на годинника й кінець кінцем сідає у крісло біля каміна праворуч.

Чути, як повертається ключ у дверях з холу. Двері відчиняються, і з ключем у руці входить Нокс. Бачить Джіфорда.

Нокс (тиснучи йому руку). Як ви сюди потрапили?

Джіфорд. Просто зайшов. Двері було не замкнено.

Нокс. Мабуть, я забув замкнути.

Джіфорд (добуваючи паку документів з внутрішньої кишені на грудях і віддаючи її Ноксові). Маєте, ось вони.

Нокс (гортаючи їх з цікавістю). Ви певні, що це оригінали? (Джіфорд киває). Адже ж мені не можна ризикувати, знаєте. А що, як Герст змінить свій намір, коли я виголошу промову, й відмовиться опублікувати оригінали? Такі речі вже траплялися.

Джіфорд. Оце ж я йому й казав. Він хотів дати копії, то я вже був подумав, чи не дурно мене носило до Нью-Йорка. А проте я наполіг на своєму. Ноксові потрібні тільки оригінали, кажу йому, а ні, то нічого не вийде, — і кінець кінцем він здався.

Нокс (тримаючи документи). І не сказати, як багато важать вони для мене і який я вам вдячний!..

Джіфорд (перебиваючи). Гаразд, гаразд. Не варто й згадувати. Горст аж нетямиться — це ж вода на його млин. А робітникам ваше викриття ще й як стане в пригоді. Та й ви матимете змогу нарешті показати себе! А як там закон про відшкодування за каліцтво?

Нокс (утомлено). Все та сама історія. Ніяк не дійде до парламенту. Застряг у комісії. Та й чого можна сподіватися від законодавчої комісії?.. Всі вони там в один гуж тягнуть із залізничними компаніями.

Джіфорд. Профспілка залізничників дуже зацікавлена в цьому законі.

Нокс. Ну що ж — залізничники ніколи не побачать його, доки не навчаться голосувати, за кого слід. Коли, нарешті, ваші профспілкові лідери облишать страйки та бойкоти й скерують робітників до політичної боротьби?

Джіфорд (простягуючи йому руку). Гаразд уже, бувайте. Мені ніколи, а то б я пояснив вам, чому саме політичної боротьби не можна пов’язати з профспілковим рухом. (Нокс кидає документи на низьку книжкову шафу й тисне Джіфордові руку). Поводьтесь обачніше з цими паперами. Ви б їх так не кидали, якби знали, скільки Герст за них заплатив.

Нокс. Їм тут безпечно.

Джіфорд. Не треба легковажити ворожої сили. їхня зграя не зупиниться ні перед чим.

Нокс. Я пильнуватиму цих документів, як власного ока. Вночі візьму з собою до ліжка, щоб таки допильнувати. Та й взагалі їм нічого не загрожує. Адже ж ніхто, крім вас, не знає, що вони в мене.

Джіфорд (ідучи до дверей у хол). Не хотів би я бути в Старкветеровій конторі, коли виявиться, що папери зникли. Комусь буде добра прочуханка. (Затримуючись на дверях). Всипте їм завтра добрячого перцю! Я буду на галерійці. На все вам добре. (Виходить).

Нокс відчиняє вікно, підходить до письмового столу, сідає в крісло й береться до своєї кореспонденції.

Стукають у двері з холу.

Нокс. Ввійдіть.

Габард входить до кімнати, підступає до столу, але руки Ноксові не подає. Вони вклоняються один одному, і Габард сідає в крісло ліворуч від письмового столу.

Нокс, тримаючи розпечатаного листа, повертається лицем до відвідувача. Він чекає, поки Габард почне мову.

Габард. Немає потреби говорити манівцями з такою людиною, як ви. Я це знаю. Ви тямите, що ви робите, і я також. Ви добре знаєте моє становище, отже, розумієте, що я маю повноваження на переговори.

Нокс. О так, я знаю.

Габард. Ми хочемо порозумітися з вами по-дружньому.

Нокс. Це легко зробити. Якщо ваші хазяї житимуть чесно й справедливо…

Габард. Прибережіть ці слова для своєї промови. Ми розмовляємо віч-на-віч. Вам вигідніше було б…

Нокс (розгнівано). Якщо ви гадаєте мене підкупити.