Ляскають вхідні двері.
— Тобі епістола! — кричить Наташка, обтрушуючи сніг з капішона й коміра дублянки. — Поминальна!
Жартові не сміюся.
— Дай сюди.
Довго дивлюся на білий конверт. Бюро Імміграції та Натуралізації.
…відчужується на користь держави.
— Лерко, ти чого? — Наталка хвилюється. Торкається крижаною рукою мого лоба. — Піднялася температура?
Мені б дуже хотілося, щоб усе виявилося маренням.
Дивлюся на конверт.
— Знаєш, Нато… Я боюся, що з цієї країни скоро доведеться тікати.
— Леро…
Завірюха стукає у вікна.