Ґольдштайн: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Нам слід зупинитися на коштовностях, — сказала Алекс, — Каллі не зможе продати одяг.

— Тільки приміряй, — він помахав червоним шовком.

— Зараз?

— Це вечірня сукня, а зараз якраз вечір.

Бенні простягнув плаття, і Алекс подивилася на темно-червону тканину, що переливалася.

— Хіба це не занадто... стильно?

— Питання в тому, чи тобі воно подобається.

Тканина була приємною на дотик, коли огорнула її руку. Алекс приклала до себе сукню й подивилася в одне з дзеркал, що висіли на колонах. У будь-якому разі розмір сукні був відповідним, і їй це теж сподобалося. Вона й подумати не могла, що у Бенні може бути стільки талантів. Він ніколи не купував нічого з одягу, навіть найменшу річ, навіть за ті гроші, які Каллі дав їм минулого разу і на які можна було б купити з пів дюжини нових костюмів. І йому знадобилося кілька днів, щоб зрозуміти, що вона купила собі нове пальто.

Бенні мовчки спостерігав за нею. Він дістав із внутрішньої кишені срібний портсигар й витяг пальцем одну сигарету. «Манолі», марка за шість пфенігів. Насправді він не виглядав смішним у цьому гарному прикиді, подумала вона, це було просто незвично, адже вона завжди бачила його лише у грубих полотняних штанях та потертій шкіряній куртці.

— Хочеш одну? — запитав він, простягаючи портсигар, але Алекс похитала головою.

— Лише одну затяжку, — сказала вона.

Бенні запалив сигарету й одразу передав її далі.

Алекс зробила дві глибокі затяжки і повернула її.

— Виглядає гарно, — сказав він, витягаючи з кишені рукавички та маленький капелюшок. — Тобі варто одягнутися.

Алекс вагалася лише пів секунди, потім забрала речі за колону і переодягнулася там. Сукня справді сиділа, наче на неї зшита. Вона натягнула рукавички й одягла капелюшок. Її серце шалено калатало, вона ніколи не носила нічого настільки гарного. У сукні вона почувалася добре і водночас невпевнено, це було дивне відчуття. Це було схоже на Бенні; вона справді могла б обійтися без того дурного зауваження, яке зробила раніше.

— Та-та-ра-та, — засурмила вона й представила себе.

Коли вона помітила здивування на обличчі Бенні, їй одразу стало легше. Хлопець, який зазвичай ніколи не замовкав, не сказав жодного слова, лише мовчки підійшов і роздивився її з ніг до голови. Вона знала, що він був вражений. Якими граціозними були його рухи в цьому одязі, особливо зараз, коли він злегка вклонився їй.

— Потанцюєш зі мною? — запитав він.

— А ти десь чуєш музику? — засміялася Алекс.

— Так, — сказав він, узявши її праву руку й обхопивши ліве плече, — а ти не чуєш?

Він почав наспівувати одну мелодію, повільно гойдаючи Алекс туди-сюди в такті три-чотири.

— Я взагалі не вмію танцювати.

— Залиш це мені.

А потім він почав кружляти, ведучи за собою Алекс. Його хватка була міцною, вона повністю віддалася його рухам та ритму його пісні, і це справді пішло само собою. Повз них проносилися гордовиті скоморохи з вітрин, полиці та вішаки з одягом, різнокольорові вогники, що спалахували у вікнах від роси, і коли вони знову зупинилися, Алекс побачила, що вони дотанцювали до половини поверху. Вона відчувала невелике запаморочення та задишку, але насправді вона почувалася дуже добре.

— Де ти цього навчився? — запитала вона. Бенні не переставав дивувати її, цей худий хлопець із дитячим обличчям, яке іноді здавалося настільки дорослим і серйозним, що лякало її.

— В інтернаті кухонні покоївки танцювали одна з одною, і коли черниці не бачили, вони навчили й мене. Тобі подобається танцювати?

Алекс кивнула, і Бенні знову схопив її, закрутив і цього разу затанцював в іншу сторону. Алекс була щасливою. Якби її батько знав, що їй подобаються такі буржуазні дрібниці, як віденські вальси, він, мабуть, прокляв би свою норовливу дочку ще більше, ніж він це вже зробив.

Коли вони повернулися до тютюнової крамниці, їй довелося якийсь час триматися за нього, адже вона не могла стояти самостійно.

— Чудово, — сказала вона, все ще задихаючись, — нам слід було зробити це раніше. Мені не вистачає практики.

— Можливо, нам якось варто піти на танці. Я маю на увазі у справді гарний танцювальний клуб, що на Курфюрстендамм...