MoreKnig.org

Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663–1713): читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Автор: Чухліб Тарас



Шрифт:

54 Бібліотека Ягеллонського університету в Кракові, Відділ рукописів (далі — Ягеллон.). — № 1151, арк. 76; Dokumente privitore… — vol. 2. — S. 132.

55 Величко C. Літопис. — К., 1991. — Т. 2. — С. 302; Петрушевич А. Сводная галицко-русская летопись. — Львов, 1874. — Т. 1. — С. 576; Антонович В., Бец В. Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах. — К., 1883. — С. 34.

ВОЛОДАР МОЛДАВІЇ ТА УКРАЇНИ З ЛАСКИ СУЛТАНА

Юрій Дука

1681–1683

Украінсько-молдавські відносини сягають своїм корінням ще у другу половину XVI ст., коли в 1563 р. невдалу спробу зайняти трон молдавського господаря здійснив прикордонний український староста, князь Дмитро Вишневецький. Через півтора десятиліття, у 1577 р., інший козацький провідник Іван Підкова («Волошенин», «Вода»), якого підтримала частина опозиційного молдавського боярства, на деякий час зумів здобути найвищу державну посаду в Молдавському князівстві. На інший, більш якісний рівень, стосунки між Українською та Молдавською державами вийшли вже у середині XVII ст. Тоді, в 1650 р., був укладений договір між гетьманом Б. Хмельницьким і господарем В. Лупулом1. Разом з тим недостатньо вивченим до цього часу залишається питання про гетьманування на Правобережній Україні протягом 1681–1683 рр. з ласки султана Османської імперії молдавського господаря Юрія (Георге, Григорія, Іоана) Дуки.

Ю. Дука народився десь у 20-х рр. XVII ст. Згідно з «Історією Оттоманської імперії» Кантеміра, він походив з грецької родини, що переїхала до Молдавського князівства із західних румунських земель й оселилася в Яссах2. За доби господаря В. Лупула (1634–1653) Дука дістав боярський титул. У 1665 р. він «при допомозі грошей і друзів»3 уперше став господарем Молдавського князівства, однак уже наступного року був зміщений з цієї посади. Після цього Дука відправився до Стамбула, де шукав захисту й допомоги в турецького султана Мегмеда IV. Завдяки військовій підтримці останньою він знову здобув господарство й володарював у Молдавському князівстві з 1668 до 1672 р.

Під час свого другого правління Ю. Дука підтримував тісні стосунки з гетьманом П. Дорошенком4. У момент відбиття нападу польських військ Яна Собеського на Правобережну Україну, у вересні 1671 р., окремі підрозділи господаря допомагали цьому українському гетьману та подільському полковнику Є. Гоголю обороняти Могилів.

Не втримавши місто, частина козацьких військ на чолі з Гоголем та К. Мігалевським разом з підрозділами Ю. Дуки відійшли на територію Молдавського князівства, де певний час утримувалися за рахунок господаря5. Але наприкінці турецько-польської війни 1667–1672 рр., яка велася за право володіння Правобережною Україною, Дука не надіслав султану необхідної кількості військових підрозділів. Саме тому він знову був позбавлений посади. Хоча наприкінці 1673 р. з допомогою сілістрійського баші Дука стає вже господарем сусіднього Волоського князівства.

Втретє бачимо Ю. Дуку володарем Молдавського князівства протягом 1678–1684 рр. Саме цей період діяльності молдавського господаря стає найпродуктивнішим у його біографії, і не лише з огляду на його активне посередництво у турецько-польських і турецько-російських переговорах. Річ у тім, що одночасно з виконанням обов’язків господаря Молдавії він стає гетьманом Правобережної України і протягом майже трьох років на посаді найвищого урядовця цієї частини Українського гетьманату здійснює ряд заходів, які значно вплинули на її подальшу долю.

Як уже відзначалося вище, з ситуацією в Україні та навколо неї Ю. Дука був ознайомлений ще задовго до початку свого гетьманування — з 1671 р. А влітку 1675 р. Дука (вже перебуваючи на посаді господаря Волоського князівства) допомагав туркам збудувати міст через Дністер поблизу Хотина6. У жовтні 1676 р. у м. Журавно на Львівщині під час засідання спільної польсько-турецької комісії, яка мала випрацювати проект майбутнього договору, волоський господар Дука вперше виступив посередником у мирних переговорах між Османською імперією й Річчю Посполитою. Перед тим, у березні того ж року, польський король Ян III Собеський звернувся до Дуки з проханням прийняти свого посла Яна Карвовського, який прибув передати королівський лист Ібрагім-паші. Останній очолював турецьку армію, що мала вирушати в черговий похід проти Польщі. Карвовський одержав завдання запропонувати турецькому представникові попередні умови перемир’я між Річчю Посполитою й Османською імперією7. Після майже чотирирічної війни та великих битв під Хотином (1673) і Журавном (1676) ворогуючі сторони були вкрай знесилені, однак не бажали ухвалювати якогось компромісного рішення. Однак у мирі між цими державами, з огляду на різні причини, була зацікавлена Франція. Саме завдяки її впливу волоський господар, а також трансільванський князь намагалися примирити султана з королем8.

Отже, на початку червня 1676 р. Дука прийняв у себе відомого польського дипломата, подольського чашника Я. Карвовського. Зважаючи на те, що війська Ібрагім-паші досить швидко просувалися до кордонів Речі Посполитої, господар мав заявити великому візирю Османської імперії про необхідність віддання наказу татарським ордам «не дражнити» польські війська. Окрім того, він повинен був вимагати обміну спеціальними заручниками з обох сторін, які б гарантували безпеку проведення переговорів9. Очевидно, що Ю. Дука добре справлявся з виконанням посередницької місії, адже невдовзі до нього надійшов лист з подякою від короля Яна III Собеського10.

Однак турецька сторона не бажала прислухатися до мирних пропозицій Польщі. У липні війська Ібрагім-паші об’єдналися з численними турецькими ордами під Цецорою (всього близько 40 тис. чол.), а в серпні того ж року вони вже перебували на західноукраїнських землях поблизу Журавно, де їх стримувала 20-тисячна польська армія.

Під час військового протистояння 13 вересня 1676 р. на раді польського сенату в Жовкві було вирішено надіслати комісарів для ведення безпосередніх переговорів з Ібрагім-пашею. Для польських дипломатів це було нелегке завдання, адже військова ситуація складалася не на користь Яна III Собеського. Тим паче, що комісари мали вимагати повернення всієї території Правобережної України за винятком Кам’янця-Подільського з навколишніми землями. Не дивно, що такі пропозиції польської сторони були відхилені турками, а переговори швидко зайшли в глухий кут.

Ю. Дука в цей час перебував в обозі турецької армії. Зважаючи на його попередній досвід у польсько-турецьких переговорах, великий візир Ібрагім-паша запропонував йому знову стати посередником, але тепер уже з турецького боку. Після закінчення першої сесії спільної комісії Дука виступив з промовою перед польськими дипломатами, намагаючись переконати їх у правомірності завоювання турецьким султаном правобережних земель України. Очевидно, що він знайшов переконливі аргументи, адже поляки змирилися з присутністю турків у Кам’янці, а також погодилися на перехід під владу Османської імперії Західного Поділля з кордонами по річках Збруч і Мукша та Медоборі11.

Разом з тим комісари відмовлялися обговорювати озвучені волоським господарем претензії Мегмеда IV на всю територію Правобережжя до повідомлення про них своєму королю. Усвідомлення значної переваги військових сил Туреччини змусило Яна III Собеського 17 жовтня 1676 р. підписати т. з. Журавненський договір. Територіальний спір між Річчю Посполитою й Османською імперією завершився входженням більшої частини Правобережної України до володінь турецького султана.

У результаті цих подій Ю. Дука здобув собі лаври непересічного дипломата, адже саме за його сприяння була припинена чотирилітня польсько-турецька війна. І хоча більшість статей Журавненського договору в наступні роки не виконувалася польською стороною — варшавським сейм відмовився ратифікувати його положення, а султан у 1678 р. під час його затвердження змінив окремі статті договору — міжнародно-юридичне право на володіння більшою частиною Правобережжя майже чверть віку, до 1699 р., належало Османській імперії.

Маємо відомості про те, що в 1677 та 1678 рр. Дука на чолі військ свого князівства брав участь у походах турецької армії на тогочасну столицю козацької України — Чигирин. Це засвідчував молдавський літопис Й. Некульчі12 та М. Костіна13, а також згадки послів Польщі в Туреччині Я. Гнінського[7] та С. Процького. Зокрема, Я. Гнінський відзначав у своєму щоденниковому записі від 27 червня 1677 р.: «Господар Мултянський (інша назва Волоського князівства. — Т. Ч.) до сераскера (Ібрагім-паші. — Т. Ч.) прийшов, а військо пішло до Тягині, щоб рухатися далі у напрямку Чигирина»14. Докладніший опис участі військових підрозділів під керівництвом Ю. Дуки залишив інший польський дипломат С. Процький, який супроводжував турецькі війська під час їхнього походу в Україну влітку 1678 р. У своєму «Щоденнику виправи під Чигирин» він згадує, що 30 червня Ю. Дука «…того ж дня після обіду презентувався візиреві (Кара-Мустафі. — Т. Ч.) у чотирьох тисячах. Мав хоругви досить упорядковані, всі зі стрільбою, пістолетами, обмундировані… дві тисячі людей з мушкетами… На хоругвах всіх хрести, а на двох: на одній — св. Юрій, на другій — св. Михаїл. Біля кожної хоругви польська музика (котли, сурми, трубачі), а за самим Господарем турецька музика»15. Також маємо невеликий опис самого Дуки та його оточення: «…сам сидів на коні дуже красивім; шість ординарців коло нього в пурпурових жупанах із золотими пасами»16. Процький не залишив свідчень про конкретні бойові дії господарських військ на території України, а лише зазначив, що в липні дві тисячі мультян мали добувати кожен день воду для турків, і що 15 жовтня Дука покинув турецьку армію17.

Заручившись підтримкою турецького султана та набувши значний міжнародний авторитет, Ю. Дука у 1678 р. знову обійняв посаду господаря Молдавського князівства. Зважаючи на особливе геостратегічне положення своєї країни, він намагався проводити гнучку зовнішньополітичну діяльність, що полягала (вже вкотре!) у посередництві між могутніми державами Центрально-Східної та Південно-Східної Європи — Річчю Посполитою, Османською імперією та Московською державою. Цього разу Ю. Дука запропонував свої дипломатичні послуги для замирення Росії й Туреччини, які від 1677 р. перебували у стані війни.

22 листопада 1678 р. відомий молдавський культурний і церковний діяч М. Спафарій під час перебування у Москві звернувся з листом до своїх племінників Івана й Степана в Молдавію, в якому підняв питання про можливу участь князівства як посередника в російсько-турецьких переговорах. Ті відразу повідомили про таку цікаву пропозицію Дуку. Розуміючи, що Спафарій висловлював бажання офіційних кіл Москви, господар одразу ж вислав до Стамбула свого представника — логофета Мирона Костіна з дорученням дізнатися про наміри султана щодо укладення миру з царем18. За результатами поїздки Костін доповів Ю. Дуці про бажання Порти, знесиленої Чигиринськими походами в Україну, розпочати переговорний процес з Росією. Цю інформацію Дука передав до Москви, і вже навесні 1679 р. до Молдавії прибув російський посол В. Даудов.

У розмові з послом Ю. Дука розповів про відсутність серед правлячої верхівки Туреччини одностайної думки стосовно відносин з Московською державою. З одного боку, як зазначав Дука, султан виступає за продовження війни, з іншого — існувала думка великого візира, муфтія та окремих полків про необхідність припинення військових дій і укладення миру19. Окрім того, господар повідомив посла про те, що султан Мегмед IV незадовго до приїзду В. Даудова збирався відрядити до Москви посланця з вимогою до царя відступити йому всю територію Українського гетьманату («якою володів Богдан Хмельницький»), але згодом відмінив цю місію. Натомість він наказав Ю. Дуці направити до Москви своїх дипломатів, які мали обговорити з царем питання про відхід України під зверхність Османської імперії20.

Дука відразу ж розгорнув активну діяльність, що була спрямована на виконання важливого наказу свого протектора. 23 березня 1679 р. він написав листа до московського царя Федора Олексійовича з пропозицією прийняти свого посла І. Білевича21, а вже 5 травня того зустріли у Посольському приказі Московської держави. Головною метою посольства було, як засвідчував сам Білевич, «…те, що господар його, бачачи між царською Величністю і Султаном Турським війну і кровопролиття і полон, задумав, щоб тую війну припинити і помирити»22. Тим часом, основним завданням, яке ставили перед молдавським послом султан і господар, було «просити України і Києва»23. Саме такий запис залишили в посольських книгах московські дяки, а тому не можемо погодитися з твердженнями М. Смирнова та З. Вуйцика про те, що Туреччина вустами І. Білевича вимагала встановлення кордону між Москвою й Портою по Дніпру, а також давала згоду на відступлення Києва росіянам24. Останнє було ініціативою молдавського господаря, який, на нашу думку, вів подвійну гру. З одного боку, за дорученням султана він мав вимагати всієї території України, а з іншого — заявляв, що за умови визнання його московським царем повноправним посередником (а не представником султана), він домагатиметься відмови Туреччини від її бажання володіти Україною. Очевидно, слід погодитися з молдавським істориком І. Єремією, який стверджував, що така позиція молдавської сторони під час місії Білевича визначалася тим, що «боярство… переслідувало мету мати Росію за гаранта автономії країни в системі Османської імперії»25.

Після прийому в царя І. Білевич 12 травня 1679 р. одержав від нього грамоту, в якій, зокрема, відзначалося: «…і тобі б, Дуці воєводі, по цій нашій Царської Величності грамоті відати і по бажанню своєму між нами, великими государями, про дружбу і любов домовлятися. А захоче з нами Султан Турський бути в справжній дружбі і любові і тобі про те до нас… писати без промовчання»26. Таким чином, Москва погодилася на посередницьку роль Ю. Дуки в турецько-російських переговорах. Одночасно з Білевичем до Молдавії вирушив український посол Л. Уманський, який за наказом царя і дорученням гетьмана І. Самойловича мав зустрітися з молдавським господарем і погодити деякі питання московсько-молдавських та українсько-молдавських стосунків. У липні 1679 р. Уманський звітував до Малоросійського приказу про свої розмови з Дукою. Той настійливо радив царю і лівобережному гетьману йти «війною… у Волоську землю та турків, нічого не боячися, а відпору їм дати буде нікому»27. Окрім того, Дука передав через Уманського два особистих листи до І. Самойловича, датованих 19 червнем 1679 р. У них він висловлював надію на встановлення миру між Османською імперією та Московською державою, а також прохав гетьмана надіслати до Молдавії ікони для православного монастиря в Четецує28. 22 червня Дука надіслав лист до Самойловича з проханням відрядити козацькі війська для зайняття Немирова, який не оборонявся турками29.

З українським послом Л. Уманським, після виконання тим дипломатичної місії, до Батурина приїхав також спеціальний представник молдавського господаря Г. Корецький. Він повідомив Самойловича про спроби турків побудувати кілька фортець на Дніпрі, а також про надання султану півтори тисячі чоловік та семисот возів з Молдавії.

У другій половині серпня Ю. Дука, виконуючи султанський наказ, знову відрядив до Москви І. Білевича. Дорогою до Росії той на деякий час зупинився в гетьманській столиці, де мав розмову з Самойловичем і передав йому лист від молдавського гетьмана А. Бухуша з проханням до українського правителя посприяти в справі укладення миру між Москвою та Стамбулом30. Лівобережний гетьман прислухався до порад молдавських сусідів і вручив Білевичу лист до царя, в якому рекомендував останньому якнайшвидше замиритися з султаном31.

Щоб пересвідчитися в щирості намірів господаря Дуки, І. Самойлович ще навесні 1679 р. надіслав до Молдавії свого розвідника А. Лук’янова, який був за походженням молдаванином і служив козаком компанійського полку. Той у червні того ж року повідомив до Посольського приказу, що Ю. Дука одержав завдання від султана відрядити до Росії своїх послів з вимогою, «щоб царська величність уступив (Україну. — Т. Ч.) по Дніпру, а він, воєвода, може те у султана вчинити, що по його проханню султан до миру згоден»32. Погоджуємося з висловленими І. Єремією міркуваннями про те, що повідомлення А. Лук’янова мало певний вплив як на характер зустрічі другого молдавського посольства, так і на ставлення московського уряду до посередницьких функцій Ю. Дуки33.

В інструкції, наданій І. Білевичу для переговорів у Москві, господар Дука висловив своє бачення проблеми міжнародно-правового становища Українського гетьманату. «Україна, яка стала причиною усіх тих бід (війн між Польщею, Туреччиною і Росією. — Т. Ч.), від правління того, якому випало тоді володіти нею (П. Дорошенку. — Т. Ч.), і привів добровільно і піддався в підданство під велике царство турське, і прийняв бунчук і інші клейноди, і для того Україну нині Турське царство ніякими мірами покинути не може, тому що і поляки, які володіли дідично Україною, коли прийшли в договори з султаном між іншими договорами, коли дійшло до України, була вона в підданстві під солтаном, залишили і поляки так, щоб під ними же була»34 — відзначав Дука, згадуючи про те, що, згідно з Бучацьким договором 1672 р. і Журавненським перемир’ям 1676 р. між Польщею й Туреччиною, Правобережна Україна відійшла в управління П. Дорошенка під протекцією Порти. Далі висловлювалось бажання, щоб московський цар уклав договір з султаном і «про Україну ніяку біду не вчинив»35. Посол Білевич віз із собою також лист Ю. Дуки до Федора Олексійовича, в якому було викладено умови, за яких султан погоджувався укласти мирну угоду з Москвою36.

Російська сторона не залишила без відповіді це звернення молдаван. Цар написав до гетьмана І. Самойловича листа з проханням допомогти в укладенні російсько-турецького чи російсько-польського договору. У зв’язку з цим 28 жовтня 1679 р. в Батурин зі спеціальною місією прибув дяк Є. Українцев. Варто відзначити, що вже з середини 70-х років український гетьман активно виступав за підписання миру з турецьким султаном37. У розмовах правителя Українського гетьманату та московського урядовця порушувалося питання про відправлення українсько-російського військового контингенту до Молдавії. І. Самойлович заперечував можливість такого походу. Він звертав увагу Українцева на велику відстань, яку треба було б подолати військам, а також «тому що Волоська земля а ще християни, но обаче під ігом і послушенством турським, і хоча на малий час приходом християнських сил і зрадіють, а побачать неприятеля, на християнські війська наступаючі і тоді нехотя будуть неприятелю допомагати… і тоді тим ратним людям вчинять тісноту…»38. Одночасно з консультаціями в Україні московський цар відрядив до Криму послів І. Сухотіна та В. Михайлова, які мали запропонувати султану (через кримського хана) встановити кордон між обома володарями по р. Дністру, або, в крайньому разі, — по р. Бугу.

29 листопада І. Білевич виклав у Посольському приказі умови свого господаря. Основною з них була вимога Османської імперії віддати їй Україну в територіальних межах по р. Дніпру (отже — всю Правобережну Україну)39. Після цього Білевич повернувся до Молдавії, але не сам, а з московським послом до Стамбула Н. Кудрявцевим. Той віз Мегмеду IV листи, в яких говорилося, що цар згодний на переговори, але лише за посередництвом кримського хана40. Таким чином, Ю. Дука усувався від участі в російсько-турецькому переговорному процесі. Однак молдавський господар і надалі був не проти виконувати окремі дипломатичні доручення як московського царя, так і турецького султана. Зокрема, молдавські урядовці привозили листи російського посла Н. Кудрявцева зі Стамбула до Москви та доставляли до цих столиць різні відомості міжнародного характеру41.

На початку 1680 р. Ю. Дука приймав у себе з високими дипломатичними почестями українського посла О. Турбаловича. Після повернення до України той вручив гетьману І. Самойловичу листи від господаря та інших молдавських урядовців із запевненнями в продовженні дружніх стосунків між обома країнами42. Окрім того, Дука запропонував царю та гетьману делегувати своїх послів не в Бахчисарай, а безпосередньо до Стамбула. Але Самойлович відкинув таку пропозицію і переконав царя знову направити послів до Криму43. Згодом молдавський господар прийняв у себе гетьманського посла І. Сербина В липні 1680 р. Дука відрядив до України П. Михайлова, який вів у Батурині переговори з І. Самойловичем та московським стольником М. Головіним44.

Незважаючи на те, що Ю. Дуку було усунуто від прямого посередництва в російсько-турецьких переговорах, перелічені вище факти переконливо засвідчують великий внесок молдавського господаря в справу укладення 3 січня 1681 р. між Московською державою та Османською імперією т. з. Бахчисарайського миру. Згідно з його положеннями, кордон між обома державами мав проходити по р. Дніпру. Другий пункт договору (московський варіант)[8] проголошував таке: «…від річки Бог і до пом’янутого рубіжу ріки Дніпра Султановій Величності Турській і Вашій Ханській Величності знову міст своїх не ставити і старих козацьких розорених міст і містечок не відбудовувати; і з боку Царської Величності перебіжників не приймати і поволить того чинити нікому не веліти і поселення людям своїм ніякого народу на згаданих козацьких землях не чинити і залишити їх пустими. А які люди нині в тих козацьких містах і містечках і селах живуть, і тих поселень вислати геть і дати їм волю, де захочуть, там і йдуть…»45. Таким чином, землі Правобережної України («від Бога до Дніпра») мали залишатися пустими. Але в турецькому варіанті Бахчисарайського договору відзначалося: «…І по сю сторону Дніпра (Правобережжя. — Т. Ч.) бути величнішого… государя нашого Салтанової Величності під владою.., а від Києва до Запорожжя, по обидві сторони Дніпра міст і містечок не робити»46. У квітні 1682 р. в Стамбулі за присутності російського посла П. Возніцина остаточно був затверджений саме цей варіант, хоча під час ратифікації цього договору султаном у березні 1682 р. окремі пункти були змінені турецькою стороною. Землі Правобережної України (окрім Києва, Трипілля і Стайок) мали відійти під владу Османської імперії. Договір був укладений терміном на 20 років. З турецького боку саме Ю. Дуці довелося впроваджувати його положення на практиці — у червні 1681 р. від імені турецького султана він став гетьманом Правобережної України.

Факт призначення гетьманом однієї з частин України молдавського господаря став доволі цікавим з огляду на тогочасні турецько-російські, українсько-турецькі та українсько-молдавські політичні відносини. Ця подія, що була єдиною у своєму роді (адже як до, так і після 1681 р. королі, султани, царі та хани затверджували або призначали на гетьманській посаді лише українців), переконливо засвідчила можливість національної моделі управління у формі гетьманства та існування державної автономії Правобережної України. Окрім того, діяльність Ю. Дуки на цій посаді протягом 1681–1683 рр. залишається мало висвітленою у вітчизняній та зарубіжній історіографіях. Лише окремі згадки про нього зустрічаємо в працях українських істориків47. Певні аспекти гетьманування Ю. Дуки висвітлювали молдавські й румунські науковці48, а також польські вчені49.

[7] Під час перебування у молдавському м. Ясси Я. Гнінський в червні 1677 р. також згадував: «Гарні два монастирі над містом нещодавно господарем… Дукою збудовані» (Źródła do poselstwa Jana Gninskiego… — S. 13).

[8] Він оголошувався росіянам В. Тяпкіну, Н. Зотову та українцю С. Раковичу ще в січні 1681 р.

Перейти на стр:
Шрифт:
Продолжить читать на другом устройстве:
QR code

Новые книги

Смотреть все
Палач 2. В поисках выхода.
Палач 2. В поисках выхода.
[Боевик / Современная проза / Приключения / Фантастика]
Маугли в родном городе. После всего, что произошло, ему приходится делать вид, что он обычный человек. Можно воспользоваться ситуацией и найти время для планирования и подготовки ответных действий,
0
Дьявол пишет в полночь. Чему плохие руководители могут научить хороших лидеров
Дьявол пишет в полночь. Чему плохие руководители могут научить хороших лидеров
[Деловая литература: прочее / Поиск работы, карьера / Бизнес / Психология]
Автор этой книги – Мита Маллик – обнаружила интересную вещь: большинство руководителей даже не догадываются, что некоторые, как им кажется, безобидные привычки превращают жизнь сотрудников в
0
Спасая Защитников
Спасая Защитников
[Ужасы / Любовные романы / Современные любовные романы / Любовное фэнтези]
Его работа заключалась в том, чтобы оберегать её. Теперь он хочет, чтобы она принадлежала ему. Чарли переехала в «Лодж», чтобы сбежать от демонов собственного прошлого. И по большей части ей
0
Лисица за маской Кошки
Лисица за маской Кошки
[Проза / Современная проза / Приключения]
Я Ан Со Хи, мне двадцать четыре года, я студентка университета иностранных языков и дочь заместителя министра иностранных дел Корейской Народно - Демократической Республики. Нет. Я не она. Я лисица,
0
Брак по расчету, или Проклятие на ведьмовскую голову!
Брак по расчету, или Проклятие на ведьмовскую голову!
[Секс и семейная психология / Любовное фэнтези / Современная проза / Фэнтези]
"Брак по расчету, или Проклятие на ведьмовскую голову!" – повесть Елены Лисавчук, входит в цикл "Ведьмы Лимерии", жанр любовное фэнтези, романтическое фэнтези. Когда родная прабабушка проклинает
0
Герцог и попаданка
Герцог и попаданка
[Исторические любовные романы / Историческая проза / Роман / Попаданцы]
Алиса второй год училась на юридическом и мечтала стать адвокатом, а не учить маленьких девочек в викторианской Англии французским глаголам. Да и французского она совсем не знает! Ни слова! Однако,
0
Петербургский врач 1-10
Петербургский врач 1-10
[Детективы / Триллер / Проза / Историческая проза]
Вадим — хирург и микробиолог, попавший волей судьбы в Петербург 1904 года, в тело медицинского секретаря, работающего у богатого врача-мошенника. …Во дворах-колодцах тускло горят газовые фонари.
0
Дракон на всю голову
Дракон на всю голову
[Ужасы / Современная проза / Фэнтези]
Я - обычная попаданка, как и многие на нашей улице. Скучная жизнь резко изменилась, когда на меня в буквальном смысле свалился неизвестный мужчина. Я его спасла от смерти, а он вместо благодарности
0
Маркиза Светлой Пустоши
Маркиза Светлой Пустоши
[Проза / Современная проза / Фэнтези / Попаданцы]
По воле богов я, землянка, очутилась в магическом мире. Старая дева, я занялась обустройством подаренного мне поместья. дел по горло. Надо и с урожаем разобраться. И усадьбу отремонтировать. И...
0
Маршал в чужом мундире 2. Северный театр
Маршал в чужом мундире 2. Северный театр
[Военное дело, спецслужбы / Современная проза / Приключения / Морские приключения]
Создано с помощью нейросети. *** Он год строил неприступный рубеж — и враг просто ударил в другом месте. Север горит, парадный флот погиб, двести вымпелов идут по империи. У Нахимова —
0
Таверна «Сломанное крыло» или подавальщица из другого мира
Таверна «Сломанное крыло» или подавальщица из другого мира
[Современная проза / Приключения / Фэнтези / Попаданцы]
Бросил жених? Не взяли на работу мечты? Не унывай – черный колдун Феликс тебе поможет. Небыстро, небесплатно и очень больно… Ауч! Добро пожаловать в новый мир, Ксюша. Тут тебе и полуразвалившаяся
0
Бывшие. Ты всё ещё моя жена
Бывшие. Ты всё ещё моя жена
[Секс и семейная психология / Современные любовные романы / Проза]
— Это же не пожар. Поговорим утром. Именно так муж ответил, когда я прислала ему его же фотографии с другой женщиной. А через несколько часов мне подтвердили: он улетел вместе с ней. В тот день я
0

Самые популярные книги

Хорошая, плохая, грешная 3
Хорошая, плохая, грешная 3
[Попаданцы]
У Эвирейл Миардо нет ни единой свободной минутки на грусть и рефлексию! Да и когда? Столько дел, столько дел! Шахту выкопай, лавку открой, артефакты создай, эльфа за попу укуси... Ничего не
12
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
13
Те, кто приходит в тишине
Те, кто приходит в тишине
[Альтернативная история / Попаданцы / Самиздат / Боевая фантастика]
Редкий бой бывает похож на предыдущий. Мы учимся. На своих и на чужих ошибках. Стараемся расти над собой. Противник – тоже. Он анализирует наши ошибки, учитывает остроумные решения. То есть
10
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
8
Петербургский врач 11
Петербургский врач 11
[Военное дело, спецслужбы / Медицина / Проза / Современная проза]
Вадим – хирург и микробиолог, попавший волей судьбы в Петербург 1904 года, в тело медицинского секретаря, работающего у богатого врача-мошенника. …Во дворах-колодцах тускло горят газовые фонари.
7
Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Второй шанс для Лекаря. Том 8
Второй шанс для Лекаря. Том 8
[Альтернативная история / Попаданцы / Исторические приключения / Самиздат]
Аннотация с первого тома: Умереть после спасения чужой жизни — не самый плохой финал для врача. Всю свою жизнь я посвятил медицине. Последняя операция стала для меня одновременно победой и
5
Имперец. Ранг 4. Воевода
Имперец. Ранг 4. Воевода
[Боевая фантастика / Боевое фэнтези]
Спасение цесаревича от пули принесло Александру титул, должность личного телохранителя и редкую магию стихий. Теперь он – правая рука наследника престола и командир его личного отряда особого
6
Измена. Я тебя (не) любил
Измена. Я тебя (не) любил
[Современные любовные романы]
— Как тебе… — слышу прерывистый голос подруги, — мой подарок в честь твоего дня рождения?По меньшей мере иду я в верном направлении. Но вот предчувствие не из лучших. Голос Светы перемешивается со
6
Наследник $$$ уровня Х
Наследник $$$ уровня Х
[Попаданцы / Книги про волшебников / Городское фэнтези / Самиздат]
Надо судить человека, прежде чем полюбил его, ибо, полюбив, уже не судят.
4
Тени сумрака
Тени сумрака
[Альтернативная история / Попаданцы / Боевая фантастика / Самиздат]
Один известный драматург сказал: вся жизнь – театр. А у Егора вся жизнь сплошное приключение. Вроде и не собирался ни с кем воевать, даже ссоры не искал, а неожиданно для себя вдруг нарвался на
4
Оружейникъ. 1866
Оружейникъ. 1866
[Попаданцы / Альтернативная история / Самиздат]
Умереть в шестьдесят шесть, заслонив собой молодого стажёра, — достойный финал для оружейника. Очнуться в теле семнадцатилетнего подручного на Тульском оружейном заводе в 1866 году — уже второй
4

Самые комментируемые

Замок над морем
Замок над морем
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Волны перемешивают гальку, жизнь перемешивает людские судьбы. Воины и рабы, дети Ардена и слуги Ириона, все равны перед вечностью. Казалось бы, все решено, расставлены фигуры и начата игра. Но
6
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
Семья для брошенки. Вторая жизнь с нуля
[Любовная фантастика / Самиздат / Попаданцы]
Семь лет унижений, презрения и пустой постели. Герцог Дрейк Ашфорд объявил свою истинную жену бракованной и отправил в ссылку на Ольцег — умирать среди таких же «ненужных». Он думал, что сломал
22
Отбор невест, или Три орешка для темного
Отбор невест, или Три орешка для темного
[Любовная фантастика]
Каждая приличная драконица должна пройти отбор невест, иначе внукам у камина будет нечего рассказать. Так говорила моя маменька, а ей можно верить — за ее спиной аж четыре таких отбора! Так что я
14
Печать Забытой Эпохи
Печать Забытой Эпохи
[Любовная фантастика / Попаданцы]
— Скажи спасибо, что не оставил босой на улице, Верадель. Забирай свои проклятые северные руины и убирайся, — самодовольно бросил мне бывший муж, швырнув на стол бумаги о разводе. Он думал, что
25
Кодекс Магических Зверей XI
Кодекс Магических Зверей XI
[РеалРПГ (RealRPG) / Попаданцы / Городское фэнтези]
Десятки лет спасения жизней и смерть на полу собственной ветеринарной клиники. Только вместо небытия — пробуждение в теле юнца, чья лавка «целителя чудовищ» на грани полного развала. Вот только у
1
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
Хозяйка Тиховодья. Развод на краю болот
[Любовное фэнтези / Попаданцы]
- Двадцать четыре года, Веста. Наследника нет. Подпиши, и получишь Тиховодье. - А где это? - На краю Хляби. Тихо, сыро, никого. Утром я собирала клюкву в Мещёре и шагнула в болотное окно. Очнулась в
13
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
Шахматистка. Выжить на Арене Смерти
[Любовное фэнтези / Попаданцы / Книги про волшебников / Самиздат]
Кто-то попадает в имбовых персов: Избранных, Тёмных властелинов и прочих крутых ребят. А я попала в тело бездарной адептки магической академии. Как она сюда поступила-то, без грамма магии? Неважно,
13
Пулеметчик Федя
Пулеметчик Федя
[Альтернативная история / Юмористическая фантастика / Попаданцы / Самиздат]
Пулеметчик — это не звание, это диагноз. Тридцать пять лет, пулемёт «Печенег», рукавица прилипла к раскалённому кожуху — и здравствуйте: июнь сорок первого, чужие двадцать два года, чужие руки,
10
Диагноз
Диагноз
[Самиздат / Детективная фантастика / Городское фэнтези / Юмористическая фантастика]
Некромантия в нашем мире давно стала такой же частью жизни, как радио, кино, телефоны и аэропланы. Но разве могла я подумать, что однажды приду наниматься на службу к лучшему некроманту столицы! Он —
18
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
Ведьма и Экзорцист. Второй шанс на жизнь
[Детективы / Триллер / Любовное фэнтези / Фэнтези]
Приказ ясен: отравить Дерека вель Гранна. Последствия – костёр и пепел. Белладонна уже прошла этот круг, сгорела и получила второй шанс. Теперь она знает, что приказ – лишь верхушка заговора, в
4
Последняя Гадина империи
Последняя Гадина империи
[Попаданцы / Бояръ-Аниме / Русское фэнтези / Самиздат]
Пятьсот лет назад я была прославленным зельеваром, матриархом и почтенной основательницей династии. А сегодня очнулась в теле изнеженной барышни на пепелище семейной усадьбы и обнаружила, что весь
8
Железный характер Кристианы Морли
Железный характер Кристианы Морли
[Любовная фантастика / Попаданцы / Классическое фэнтези]
Удар копытом лошади рушит блестящие перспективы дебютантки. По мнению общества, хромота испортила не только плавную поступь девицы, но и характер! Это ж надо умудриться — вместо монастыря или
38

Прямо сейчас читают

Выжить в битве за Ржев. Том 11
Выжить в битве за Ржев. Том 11
[Военное дело, спецслужбы / Проза / Историческая проза / Попаданцы]
Вскоре на Ржевско-Вяземском выступе должна начаться операция «Ганновер», потом будет взятие немцами Севастополя, прорыв к Сталинграду и на Кавказ. Но, все эти события случились в том будущем, из
0
Отпечатки
Отпечатки
[Триллер]
В тихом городке Заречном происходит серия жестоких убийств — жертвами становятся женщины и дети. На местах преступлений убийца оставляет ритуальные композиции, из‑за чего дело становится особенно
0
Сын своей матери. История идеальной семьи, в которой вырос психопат-насильник
Сын своей матери. История идеальной семьи, в которой вырос психопат-насильник
[Биографии и Мемуары / Триллер]
«История, после которой я решил стать автором документальных романов». – Грегг Олсен, автор книги «Не говори никому» Как в благополучной семье формируется насильник – и почему это долго остается
0
Великолепие смерти
Великолепие смерти
[Любовная фантастика]
«Незримая жизнь Адди Ларю» соединяется с «Кровавое приданое» в этой лирической, размывающей жанровые границы готической фэнтези-истории о девушке, проклятой бессмертием, — и сделке, которую она
0
Первый пар Нового года
Первый пар Нового года
[Современные любовные романы / Эротика, Секс / Короткие любовные романы]
Марк Зверев, хозяин империи роскошного банного текстиля, ценит порядок выше всего. Служебные романы — строжайшее табу. Но когда на кону оказывается контракт мечты, а для сделки требуется
0
Родовое гнездо
Родовое гнездо
[Попаданцы / Боевая фантастика / Альтернативная история]
Жизнь штука сложная. Хоть и знал он об этом, но всё равно каждый раз, сталкиваясь с тем, что эта мудрость претворяется в жизнь, Беломиру приходится зажимать все чувства в кулак и делать то, что
6
Развод в 45. Мой бывший - дракон?
Развод в 45. Мой бывший - дракон?
[Любовная фантастика / Попаданцы]
Муж выкинул меня, как ненужную вещь. Променял на молодую девицу. Но в другом мире я оказалась молодой, красивой наследницей древнего королевского рода. Что?! Он тоже оказался здесь? Что ж, узурпатор,
0
Принцип исключения
Принцип исключения
[Современные любовные романы / Эротика, Секс / Самиздат]
Прошлое должно оставаться в прошлом с теми, кто его создал. Но что делать, если забыть о нём не получится? Прошлое не твоё, а преследующие тени вовлекают в опасную игру, правила которой тебе не
1
Нечисть. Лиходей. Книга 1
Нечисть. Лиходей. Книга 1
[Ужасы / Русское фэнтези]
Черные тучи беды подступают к родным землям. Один мир, да только виды на него у каждого свои: власти жаждут чернокнижники, богатств и земель требуют пришлые, правду ищут Ведающие, былой силой
0
Все чудовища Севера
Все чудовища Севера
[Героическая фантастика / Любовное фэнтези]
Рагнарёк наступил. Брат пошёл против брата, спаситель – против беззащитных ведомых, а господство над миром захватили чудища. Бессмертный конунг Скалль потерял силы и стал пленником в городе, который
1
Темный Лорд устал. Книга V
Темный Лорд устал. Книга V
[Книги про волшебников / Городское фэнтези / Юмористическое фэнтези]
Что страшнее Темного Лорда на троне? Только уставший Темный Лорд в отпуске. Сбежав от своей империи ради покоя, Кассиан получил новый мир, который не желает оставлять его в покое. Теперь каждому, кто
0
Блэкаут
Блэкаут
[Детективная фантастика / Триллер]
НЕЗАКОННОЕ ПОТРЕБЛЕНИЕ НАРКОТИЧЕСКИХ СРЕДСТВ, ПСИХОТРОПНЫХ ВЕЩЕСТВ, ИХ АНАЛОГОВ ПРИЧИНЯЕТ ВРЕД ЗДОРОВЬЮ, ИХ НЕЗАКОННЫЙ ОБОРОТ ЗАПРЕЩЕН И ВЛЕЧЕТ УСТАНОВЛЕННУЮ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
0