— Ну-ну, що? Спить? — спитав пан Коґут, стоячи в мене за спиною, так близько, що його тепле дихання лоскотало мене в шию.
— Так, прошу пана, — відповів я.
— Ну, то хай спить здоров! — зітхнув мелянхолійно. — Раз чоловік живий, то не будемо його добивати і пхати під міст, щоб розбивав собі голову, так? Так! Хоч і чує моє серце, що твій пан інструктор ще не раз наварить мені такої каші, як нині наварив, і, фактично, великої діри на землі не було б, якби він був дав дуба під Сихівським мостом. Так, що ж… Такої зарази і дідько не візьме, і Пан-Біг не хоче. На, маєш тут «Поранну», — сказав і встромив мені в руку ґазету. — Як твій пан інструктор прокинеться, прочитаєш йому цю байочку на 7-ій сторінці, закреслену олівцем. І можеш позбирати собі ці, розсипані на підлозі, горішки, так? Так!
Ще раз кинув прощальним поглядом на «недокінчену симфонію» — «тим оком, що на пса», натиснув банячок на голову і бистрими крочками почимчикував з хати.
В «Ґазеті Поранній», як відомо всім львов’янам, була багатюща кримінальна хроніка з підвідділом нещасливих випадків. Там і я надибав, закреслену червоним олівцем, новинку такого змісту:
Трагічна смерть студента
«Вчора, у вечірніх годинах, стався на залізничній лінії Львів-Ходорів, перед станцією Сихів, трагічний випадок. Під час того, як у поїзді відбувалася контроля квитків, один із подорожніх «зайцем», щоб не попасти в руки контролера, вискочив на дах вагона, саме в тому моменті, коли поїзд доїздив до моста.
Наслідки його нерозважного кроку були страшні: подорожній, вдарившись головою об склепіння моста, згинув на місці, при чому його голова й обличчя були цілком змасакровані. По документах, знайдених при вбитому, стверджено, що це студент права Львівського університету, 22-літній Максим Чміль, замешкалий на Богданівці, вулиця Церковна число 5. Ведеться дальше слідство. Тіло вбитого відставлено до Інституту судової медицини».
Словник львівської говірки
Акадбуда — Академічний дім
балабухи — прочухан
балак — промова, доповідь
баламут — калитка на гроші
бальон — трамвай
бамбетель — ліжко
банячок — капелюх
бельфер — (насмішливо) учитель
берло (пол.) — відзнака, тут: мітла
бомба — кухоль (пива)
бомбони — цукерки
братрура — піч, кагла
буйда — брехня
бухнути — вкрасти
вєц (пол.) — віче, збори
викібзати — викинути
виривати — тікати
всипати когось — зрадити, видати
вуршт (нім.) — ковбаса
габік — капелюх
Галилея — Галичина