Тіні в маєтку Тарновських: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— У неї були сильні зв’язки в міністерстві культури й Кабінеті Міністрів, — сказав батько. — Вона завжди могла вибити гроші. Ремонт, закупівля музичних інструментів — все це було на ній. Так що керівництво прощало їй усі витівки як дивні забави самотньої нещасної жінки.

Спогади про філармонію роздратували батька, він вийшов у свій кабінет і ввімкнув комп’ютера.

— Що він робить, коли на тебе дметься? — запитала Аліса Цицалюк.

— Хіба не бачиш? Зачиняється в своєму кабінеті, вмикає комп’ютера і дивиться якісь божевільні фільми. А коли я запитую його, що дивиться, то каже: про стервозних жінок, у яких шукає риси мого характеру.

— Що тебе біля нього тримає? — прикриваючи рота, смачно позіхнула Цицалюк. — Ти ж подивися на нього: лайдак із лайдаків, весь час або грає, або лежить на дивані, або дивиться фільми. А ти — гарна, з доброю фігурою, емоційна, жвава. На тебе звертають увагу чоловіки. Чому б тобі не почати все спочатку?

— Колись Аристотель говорив, що кожен чоловік, від якого завагітніє жінка, лишає в ній частину себе. І якщо жінка народить від другого чоловіка, то існує велика ймовірність, що її наступна дитина буде схожа на першого чоловіка, — відповіла мама.

— Звідки він це взяв?

— Помітив, спостерігаючи за тваринами.

— Ти хочеш сказати, що якби захотіла вийти заміж за Птуху і народити від нього дитину, то вона була б схожою на Луня?

Мама не відповіла, а прислухалась, як у туалеті шкребеться Бахус.

— Женику, вижени кота з туалету, бо позагрібає все в своє корито, — гукнула батькові.

Але Бахус продовжував голосно шарудіти, а з батькового кабінету долітали постріли і вибухи снарядів.

— Женику!

— Зараз підійду!

Мама встала з дивана й прочинила двері в туалет. Бахус саме загрібав у корито з силіконовим наповнювачем килимка. В кориті вже лежали присипані дезодорант, гумовий коврик і рулон туалетного паперу.

— Коту!

Бахус вискочив із туалету й почав несамовито дерти кігтями у залі килима, а потім виліз на диван і вдоволено влігся біля Аліси Цицалюк.

— Мені подобається старосвітське лицарське кохання, — сказала Аліса Цицалюк.

— Лицарське кохання — це кохання жінки, що зраджує своєму чоловіку з самотнім самцем, якого будь-якої миті можуть убити в поєдинку чи на війні. У такому коханні чоловік накидається на жінку, бо знає, що вона може бути останньою в житті. Звичайно, що це гострі почуття. Він не бачить її заспаною, невмитою і без макіяжу. Не знає сварливого характеру, який вона щодня випробовує на своєму чоловікові. В коханні лицар зриває квіточки, а вся груба робота садівника, пов’язана з доглядом за квіткою, дістається чоловікові.

— Ти хочеш сказати, що твій чоловік і є той садівник, який тебе доглядає?

— Ну-ууу, при чому тут мій чоловік?.. — розгубилася мама. — Я кажу взагалі за чоловіків у шлюбі.

— До речі, я щось не помітила, чи гуляє Славко з однолітками, — подивилася на мене Аліса. — Мені здається, він весь час удома.

— Славко не грається в комп’ютерні ігри і йому нецікаво з ровесниками, — відповіла мама. — Він любить розмовляти з дорослими, дивиться дорослі фільми й читає все, що написали філософи про стосунки чоловіків і жінок. Ти чула, як він говорить? Як старий чоловік.

— Але ж це ненормально, — здивувалася Цицалюк. — У його віці хлопчики десь бігають, починають курити, цікавитися дівчатками, роблять якісь дурниці.

Якби батько не виходив у цей час із свого кабінету, а додивився фільм до кінця, то, може, усе б якось обійшлося, але він зупинив фільм, зайшов до зали і запитав:

— Ти щось хотіла?

— Женику, ти — ідіот, — обурилася мама. — Я хотіла, щоб ти вигнав із туалету кота.

Батько стояв і тільки посміхався.

— Ти — кретин! Ось хто ти!

Він тільки вдоволено реготнув.