ДРУГИЙ: Саме це й найгидкіше. Ця підкреслена схожість.
ПАН НА ГІЛЦІ: Це їхнє цвірінькання. То наше, то не наше.
ДРУГИЙ: Жах. Що дужче вони отак стараються, то жах більший.
ПАН НА ГІЛЦІ: Ми мусимо захищати свої гнізда.
ДРУГИЙ: Ми мусимо очистити наш ліс.
ПАН НА ГІЛЦІ: Всіма засобами.
ДРУГИЙ: Ідеться про витривалого і впертого противника, який так легко не здасться.
ПАН НА ГІЛЦІ: Тоді ми підпалимо весь ліс!
ДРУГИЙ: Тоді згорять і наші гнізда.
ПАН НА ГІЛЦІ: Але ліс буде чистим.
ДРУГИЙ: Це найважливіше.
ПАН НА ГІЛЦІ: Вони — нещастя для всього світу. Якщо ми їх ліквідуємо, нагорода буде нашою.
ДРУГИЙ: Ми їх ліквідуємо.
АЗРА: Ану пішли звідси, киш, киш!
ПАН НА ГІЛЦІ: За нами шпигують, мій друже! У нашому власному лісі!
АЗРА: Та хто вас слухає!
ДРУГИЙ: А хто нас не слухає?
АЗРА: Забирайтеся звідси! Була б у мене якась рогатка! Я б воліла краще почути крота під землею (прикладає вухо до долівки).
ПАН НА ГІЛЦІ: Панночко! Ми тут усі говоримо звіриною мовою: і кроти, і птахи!
АЗРА: Я б радше слухала потік... як кле-клекоче і дзю-дзюрчить...
Починає переливати воду з порцелянової посудини у рукомийник і знов набирати.
Раптом, наче світом струсонув якийсь могутній деміург, кольори стали яскравими, потік справді задзюрчав, а двоє панів у фраках ніжно зацвірінькали.
Азра на своєму ліжку, у тому ж стані. Марта витирає Азрине чоло ганчіркою, яку щедро змочує.
ГАСАН: Не можна жити на хлібі й воді. Чи вона щось їсть? Якщо і їсть, таке враження, що воно з неї швидше виходить, аніж входить у неї. Я чув, що вона вночі ходила коридорами. Я теж не сплю, коли Місяць повний. Марто, вона щось задумала! А те, що вона задумала — недобре. Припильнуй її. Але якщо хтось щось собі вирішить, тут уже нічим не допоможеш. Є такі, що думають, ніби людина може вбити себе, просто переставши дихати. Я в це не вірю, але вона на вигляд є такою, що здатна на все. Вона — вроджена дітовбивця!
МАРТА: Чому ти гадаєш, що вона дітовбивця?
ГАСАН: А що їй ще залишається?
МАРТА: Чи це в такому разі злочин?
ГАСАН: Злочин є злочин, навіть якщо він неминучий.
МАРТА: Вона добра дівчина.
ГАСАН: Добра, мила дівчина. Шкода! Зараз вона, як човен, який настільки дірявий, що мусить потонути.