Варіанти: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Але чи емоційні та інформаційні конотації бодай приблизно слушні? — запитав капітан.

— Боюся, що так, — пригнічено мовив Марв.

— Тоді схоже, що в нас проблема. Моє перше враження — цей інопланетянин недружній.

— Це й моє враження, — похнюпившись, підтвердив Марв. — Сер, я думаю, він чекає відповіді.

— Я відповім, — мовив капітан і ввімкнув мікрофон. У його голові кипіли гнівні слова, наче газ, що розширюється згідно із законом Бойля. Проте він змусив себе активувати міжособистісні рівняння Мартінса-Тернера, які були частиною гіпнонавчання кожної людини, вищої від IV рівня розуму. Капітан миттю став крижано холодним і здатним до об'єктивних суджень. Він думав: «Я чув слова, які можуть або не можуть представляти об'єктивну реальність. У будь-якому разі я не відповідатиму емоційно, а намагатимусь: а) об'єктивно підійти до ситуації; б) керувати нею (якщо можливо) в інтересах Землі та людства».

«Слава Богу за "Загальну семантику" Альфреда Коржибскі», — думав капітан. А в мікрофон сказав: «Вітаю, Танатосе Пишний. Я командир цього корабля. Моє ім'я Макрой. Я приязний і мирний, як і вся моя раса. Я хочу бути в гарних стосунках із тобою й щиро сподіваюся, що ти хочеш бути в гарних стосунках зі мною».

— Кров, піт і глум! — вигукнув Пишний. — Я чую запах крові америкуна! До біса гарні стосунки — не мир, а меч! Нехай пазур подряпає інший пазур. Сміливість, завжди сміливість. Якщо вони одразу не впадуть — товчи, товчи знову.

— Навіть коли зважити на аналогії, які призводять до анахронізмів, — мовив капітан, — цей тип видається мерзенним, істеричним і морочливим.

Капітан увімкнув мікрофон і запитав Пишного, чи ситуацію не можна вирішити мирно.

— Мир — то для комуняцьких гоміків, — глузливо кинув інопланетянин, — але я маю пропозицію. Ви можете обрати негайне знищення незбагненною силою наших убивчих променевих гармат, після якого наш космічний флот розтрощить ваш, і згодом ми завоюємо Землю й імплантуємо спеціальні радіоконтури в мізки всіх людей, завдяки чому вони стануть нашими рабами й зазнаватимуть різних нещасть, гірших за смерть; або ж ви можете обрати альтернативу.

— Яку?

— Майже те саме, тільки ми будемо лагідніші, якщо ви не чинитиме опору.

— Обидва варіанти неприйнятні, — похмуро мовив капітан Макрой.

— Тоді я можу лише сказати: стережіться, не входьте в клінч і нехай найрозумніше створіння виграє. І пильнуйте, чужоземцю, завжди, бо я та хлопці хочемо просто вибити все лайно з вашого кодла, і ми не будемо розводитись про те, як нам діяти.

Капітан скінчив передачу й похмуро наказав людям увімкнути бойові пости. Подумки нормалізував температуру тіла й рівень адреналіну, бо мав відчуття, що настала пора тяжких випробувань.

24. Інший почутий рівень

У місці, розташування якого годі передати просторово-часовими еквівалентами, зустрілися три істоти. Задля мети зустрічі вони набули земної подоби, хоча це не було «нормальним» для жодної з них. Лідер, визнаний завдяки етичному розвиткові, називав себе Ка, щоб до нього можна було якось звертатися. Навколо його героїчного тіла й велично посадженої голови світився слабенький німб.

— Немає потреби щось пояснювати, — сказав Ка. — Усі ми, що зібралися тут, знаємо, що космічним флотам Землі і Супербуму судилось зіткнутися згідно з незмінними законами дуалізму. Знаємо й те, що Земля представляє багато добрих речей, які ми схвалюємо, натомість Супербум — це втілений процес зла і справжній осередок погані. Думаю, зайве згадувати, що для наших власних інтересів украй важливо, щоб Земля перемогла в цій битві. Крім того, ми усвідомлюємо, що з огляду на теперішню ситуацію Земля без нашого втручання має справді невеликі шанси. Чи всі ми згодні, що в нас немає потреби обговорювати ці питання?

Інші дві істоти знаками засвідчили свою згоду. Одна з них, Де-Ао, сказала:

— Я теж згоден, що немає потреби обговорювати те, що очевидне для нас. Отже, лишається єдине питання: якої форми має набути наше втручання і якої миті воно має статися?

Менінг, третя істота, проказав:

— Мій аналіз узгоджується з попередньо сформульованими аналізами. Лишається тільки запитання, що ми маємо робити і коли, але немає потреби ставити його, бо його вже виснували й поставили.

— Боюся,— мовив Ка,— що ми не можемо дозволити собі допомогти Землі жодним способом.

Співрозмовники здивовано глянули на нього

— Земля мусить впоратися сама,— мовив Ка, — з причин, які стануть очевидними для вас, якщо ви присвятите певний час десятому рівневі раціоналізації Фурно.

Співрозмовники так і вчинили й отримали таку саму відповідь, як і Ка.

— Важкий результат, — підсумував Менінг.

25. Служба аварійного постачання

— Ми постачаємо те, що вам треба і коли вам треба, — мовив містер Монітор.

— Саме така послуга мені й потрібна, — сказав Мішкін.