Муравлик Ферда: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Утікай, за тобою — рогатий!

Трумбелінек був дурненький і повірив, ніби за ним справді женеться щось рогате, й помчав щодуху. Приліплена пелюшка летіла за ним, як змій, і кожен думав, що той змій тримає Трумбелінка й хоче його, мабуть, з’їсти.

Тільки Ферда зрозумів, що це — пелюшка, й тепер із насолодою відплатив Трумбелінкові. Відшмагав його скільки було сили. Помстився за кривду, якої зазнав тоді, коли грав перед дітьми бабу-ягу.

Тож вийшло добре. Трумбелінек був покараний не тільки за те, що будив немовлят і лялечок, але й за те, що тоді набив Ферду. І на здоров’я йому!

Добре, що хоч не довелося відносити його на ношах. Але днів зо три ще після цього Трумбелінек таки погладжував собі побите місце.

СТАЛАСЯ КРАДІЖКА, АЛЕ КУРИГОЛОСКО В ТОМУ НЕ ВИНЕН

Після того як це сталося, довго ще всі казали:

— Пам’ятаєте, як тоді було з Куриголоском!

Але, слово честі, Куриголоско в цьому й справді був не винен. Він просто того дня тільки вартував.

— Куриголоску, збирайся, будеш вартувати біля нянечок! — наказали йому.

І Куриголоско пішов. Нянечок неодмінно хтось повинен супроводити. Коли вони йдуть з лялечками на сонечко, хтось завжди має стежити, щоб їхня дорога ноша не пропала. Досить нянечкам забалакатись — і маєш лихо. Ворог може чигати за найближчим камінцем, і спробуйте наздогнати його тоді, як він тікатиме з украденою лялечкою!

Куриголоско йшов вартувати вперше. Було йому це дивно.

— Я взагалі не знаю, що робитиме злодій з украденою лялечкою? — питався він високим голоском у нянечок.

— Що він робитиме? Те саме, що й ми. Ходитиме з нею на сонечко, як і ми, вигріватиме, щоб лялечці всередині гарно спалося й щоб потім з неї вийшов гарний і здоровий мурашка, — пояснювала йому найстарша нянечка.

— А той новий мурашка від них накиває п’ятами! — переможно докинув Куриголоско.

— Де там! — заперечила йому нянечка. — Розумієш, коли такий мурашка вилізе з лялечки в чужому гнізді, то він не знатиме, що він у чужому гнізді. Там, де виліз із ляльки, там, значить, він народився, там — і його дім. І одразу ж почне працювати в тому мурашнику, в якому народився, і навіть не подумає, що належить до іншого. Тому мурашки, в яких удома мало робітників, ходять красти лялечки, щоб їм з таких накрадених лялечок виросли старанні робітники.

Отакі справи. Тепер ми всі знаємо, чому з нянечками повинна завжди ходити охорона.

Обережно й помалу вийшли нянечки того дня на сонечко, тихесенько порозкладали лялечки, й самі теж почали вигріватися. Тут раптом Куриголоско запищав:

— Ходіть сюди, ходіть сюди, оця лялечка має крила! — і показував на одну лялечку, хоч мав у цей час вартувати.

Це велика подія. Муравлик з оцієї лялечки вже має крила. Биймося об заклад, що скоро вже з лялечок почнуть вилуплюватися мурашки.

— Дівчата, а йдіть подивіться, як це ми самі не помітили?

Усі нянечки збіглися до лялечки, під плівкою в якої ледве виднілися крила.

— Справді, подивіться, Куриголоско не помилився. Тут, і тут, і там уже видно крила. Ура! Мабуть, і в інших наших лялечок уже скоро будуть крила!

Швидко обернулися до лялечок — і скам’яніли від жаху. Лялечок не було. їх украли.

Вибухнув плач і нарікання.

— Куриголоску, це ти винен! — накинулися засмучені нянечки на Куриголоска.