Дам і чортові печеню,Двічі
Дам і Богу цицьку.
(Коли баба Даша молиться, то Оксана дає їй гроші, які баба Даша ложить собі в кишеню).
Мати. Це вам за послугу. Не відмовляйте мені, а то я ображусь.
Баба Даша. Ну, якщо так, то щоб не образити вас, то я візьму.
Мати. Досить.
Баба Даша. Та досить. (Збирається виходить). Тільки ж слідкуйте, щоб до вас ніяка нечиста сила не заходила до хати, а то зайде до кімнати десь кине пучок свого волосся в куточок і все – порчу наведе, і на дім, і на наречену.
Мати. Та що ви кажете?
Баба Даша. Так. Тут треба бути уважним.
Мати. А як же я дізнаюсь, що до хати якась нечиста зайшла.
Баба Даша. В дзеркало треба дивитись.
Мати. І що ж там я побачу?
Баба Даша. А нічого ти там не побачиш, якщо зайде нечиста сила, то дзеркало не віддзеркалює її.
Мати. Та що ви кажете?
Баба Даша. Істину кажу. Так що слідкуй. Ну я пішла. Нехай буде добро цьому домі. Свят, свят, свят. (Баба Даша виходить)
Наташа. (З полегшенням) Фу… Скільки тут наговорила баба Даша, що аж голова заболіла.
Мати. Нічого. Баба Даша добра нам бажає. От забули ми запитати в неї про твій сон.
Наташа. Краще не треба, бо вона б такого наговорила, що в мене б криша поїхала. І той оберіг я не буду одягати на шию. Мені його гидко в руки брати, а тим більше одягати на шию.
Мати. Але ж він захистити…
Наташа. Не вірю я тому, що баба Даша тут наговорила.
Мати. Вона ж людина стара, досвідчена, то до її слів слід прислуховуватись.
Наташа. Не надіну я його. Щоб з мене всі потім сміялись. Де ти бачила, щоб наречена ходила з такою гидотою.
Мати. Добре, добре. Не будеш надівати, але тримати будеш при собі, хоча б на столі.
Наташа. Ну, нехай лежить… Щось Льоша не дзвонить. Невже він до цих пір ще спить? В такий день! Ми ж вчора домовлялись, що тільки встане, то подзвоне.
Мати. Може й не встав. Йому ж набагато легше збиратись, а може чимось занятий.
Наташа. Може мені подзвонити?
Мати. Не варто. Почекай ще трішки.
Наташа. І Настя щось не їде. Обіцяла ж, що приїде з міста і зачіску зробить. Вона ж навчається на перукаря.
Мати. Раз обіцяла то приїде. Так мені треба бігти на кухню, бо скоро кухарки прийдуть, то треба буде їм розказати що до чого. Та і треба картоплі, капусти дістати з погреба, консервацію приготувати.
Наташа. Добре, мамо, іди, а я поки що буду приводити себе в порядок – треба манікюр зробити, макіяж. (Мати виходить, а Наташа сідає до дзеркала).