Не шкодуй платити людям — ти запам’ятай.
Виростай з гніздечка свого — різні будуть дороги,
Ти свою шукай!..
Моя королева
Я люблю твої губи, їх смак шоколаду,
Люблю твої руки, їх дотик нереальний,
Люблю твої очі, твоє молочне тіло,
Люблю тебе так сильно, шо, певно, з’їв би…
Моя королева, поцілуйся зі мною,
Моя королева, буду тільки з тобою!
Я люблю твій голос, як подих вітру свіжий,
Люблю твій спокій, коли ти засинаєш ніжно,
Люблю тебе вдома, люблю на роботі,
Люблю тебе так сильно, аж сохне в роті…
Мудрий, бо німий
Багато-гато років, як я був дуже малий,
Всі риби жили в небі, а дерева в воді.
А я ходив до школи на високій горі,
І люди були добрі… я був дуже малий…
Багато-гато часу і немало вина,
Старі сухі дерева догоріли дотла.
Нема кого питати, де я маю піти?
Не хочуть говорити мої мудрі птахи…
Земля собі летіла… осінь-літо-зима…
І небо там висіло, де вже нині нема.
Я можу набрехати і лишитися сам,
Я можу написати і забути слова.
Ходили мої ноги, а не видно слідів,
Робили мої руки всьо, шо я захотів-хотів.
Дивились мої очі, але їх вже нема,