В Берліні на одного німця два українця,
Тому німецьку мову вивчити не спішіться.
Везу додому я товара на пів-КамАЗа,
Я не боюся — на таможні залізна маза.
Ціла Європа знає, шо то є Україна,
Така струйова супермодна країна.
А може, всьо піде ше на краще,
Бо, може, не піде ше на гірше…
Моя дочка Україна
На твоїй ніжній дитячій долоньці
Я роздивляюсь дороги, якими ти входиш
Тихенько
В круті лабіринти невідомих історій.
На твоїй ніжній дитячій долоньці
Всі лінії долі розходяться і зливаються ріками в море широке твоєї любові.
Виростай, виростай — частинка мого серця,
Зацвітай, зацвітай — мого життя деревце.
Виростай, виростай, маленька Україна,
Я з тобою — я тут — ти рідна моя дитина…
Виростай!..
Виростай!..
В твоїх бездонних дитячих очках я бачу промінчики сонця, які підсвітять тобі незнані дороги.
В твоїх бездонних дитячих очках я бачу себе,
Знов такого малого-малого,
І хочу рости в морі твоєї любові.
Виростай, виростай — частинка мого серця,
Зацвітай, зацвітай — мого життя деревце.
Виростай, виростай, маленька Україна,
Я з тобою — я тут — ти рідна моя дитина…
Виростай, кохана пташка — сили набирай,