І труться бортами, аж стогне земля від зависті, підлості й зла…
Хтось не доплив,
Бо йому помогли
набрати повні трюми води,
Бо стати героями
тої війни дуже хотіли вони…
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів.
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів…
Наш Океан знає більше, ніж ми,
Секрети всі у нього на дні.
А ми ходим зверху, великі й малі, —
Люди, як кораблі.
Гордо пливем — і не вірить ніхто,
Шо ним зацікавилось зло,
І серед вітрів ми не чуєм щурів,
які прогризають нам дно…
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів.
А від берега в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів…
Маленька зимна пташка
Я зимними руками — так-так,
Беру і всьо кидаю — то не так.
А потім запитаю — так-так,
Чому навколо мене всьо не так?
Маленька зимна пташка — так-так,
Велике зимне сонце — то не так…
Я зимними руками — так-так,