Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— У нас поки що немає слідів сексуального злочину, — заперечив Бьом. — Ми навіть не знаємо, чи дійсно він їх вбиває, чи, принаймні, як саме. А чи відсутні голосові зв’язки у другої жертви теж іще не відомо.

— Тоді він просто скористався з презервативу і був обережним, —пробурмотів Бреннер.

— Ми не повинні відкидати таку ймовірність, доки не матимемо чітких критеріїв для виключення, — зауважив Ґеннат, і Бьом, який намірявся висловити заперечення, стулив рота, нічого не сказавши.

Ланґе підніс руку.

— Можливо, це акт помсти, — висунув він свою версію, — або саботажу. Кіношники воюють один проти одного, можливо, залучаючи професійних злочинців.

Ґеннат кивнув, роблячи нотатки.

— Все разом — це вистава, театр, — наважився Рат, подякувавши Шарлі за цю ідею. — Інсценізація. Хтось хоче сказати щось нам. Нам, а може — ширше, громадськості.

— А що саме? — запитав Ґеннат. — Що він хоче нам сказати?

Рат знизав плечима.

— Саме це ми маємо з’ясувати. Якщо ми розуміємо, це приведе нас до злочинця.

— Якщо так, то, можливо, нам слід його навмисне неправильно зрозуміти? — запропонував Ланґе. — Що, якби ми повідомили пресі про небезпечного сексуального маніяка, що полює на привабливих кіноактрис?

Ґеннат задумливо похитав головою:

— Ні, — сказав він. — Ви, напевне, праві, колего Ланґе, у тому, що ми могли б його у такий спосіб спровокувати. Але ми не матимемо контролю над наслідками, тобто, ми, ймовірно, спровокуємо ще одне вбивство, і ніхто з нас не хоче відпові­дати за це.

— Ми маємо змусити його допуститися помилки.

— Але не такої помилки, за яку хтось сплатить життям.

Ланґе кивнув і сів.

Інших охочих висловитися не було.

— Панове, дякую за ваш внесок, — сказав Ґеннат. — На цьому ми завершуємо нараду. Всі отримають завдання на сьогодні, а завтра ми знову зустрінемося. Ми надалі будемо дотримуватися регулярних ранкових нарад, запроваджених нашим колегою Бьомом — принаймні, на ближчий час. Така практика довела свою ефективність. Гарна робота, Бьоме.

— Дякую, пане раднику, — сказав Бьом і обернувся до підлеглих. — У такому разі, все. Хтось має запитання?

Старший комісар завжди закривав нараду такими словами, і ніхто ніколи не сприймав їх, як реальне заохочення. Тому Бьом навіть не помітив, що Рат знову підвівся з місця.

— Я хотів би ще дещо сказати...

— Комісаре Рате?

— Попри те, що справи Франк і Фастре зараз пріоритетні, я хотів би знову звернути вашу увагу на справу Вінтер. Річ у тім, що, на мою думку, смерть Фелікса Кремпіна не ставить у цій справі крапку.

Рат прокашлявся, перш ніж говорити далі.

— Я щось помітив сьогодні вранці. Гайнріх Белман розпочав широку рекламну кампанію свого нового фільму, в якій він відверто експлуатує смерть Бетті Вінтер.

— Це відразливо, але не протизаконно, — відрубав Бьом, який уже спакував свої папери і явно не мав бажання повертатися до справи Вінтер.

— Перш за все, він мав мотив, — стояв на своєму Рат. — Він весь час виє і побивається, а разом із тим, від самого початку, з дня смерті Вінтер, робить усе, щоб її ім’я і назва її останнього фільму постійно залишалися у газетних заголовках. А тепер ця рекламна кампанія з мертвою жінкою.

Ратові знову пощастило привернути увагу Ґенната.

— Ви маєте на увазі, що Бетті Вінтер для цього Белмана корисніша мертвою, ніж якби була живою? — запитав Будда.

Рат знизав плечима.