Радіоп'єси: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

ЯН Тоді я міг би ще розповісти Тобі, в яких ідеях та переконаннях я випробував свої сили, скільки грошей я заробляю тепер за відсутність ідей, якими є мої перспективи. Або описати країну, її гори, яблуневі сади й останні новими щодо кордонів. Та ви тут тільки й можете що сказати: Європа. Європейці. І як я міг би бути при цьому таким дріб’язковим, щоб говорити лише про наші яблуні, залишивши поза увагою пінії й пляжі, які, нібито, теж існують. До того ж усе це дуже далеко й не має для мене вже жодних назв.

ДЖЕННІФЕР Так… але…

ЯН Ще щось?

ДЖЕННІФЕР тихо Інші, які були у Твоєму житті. І що тепер важу я?

ЯН після коротких роздумів Я так Тебе залякав, що Ти тільки зараз про це питаєш? Неминуче, улюблене запитання. Та я готовий. Однак навіщо Тобі це? Що з того, якби я розповів Тобі зараз про те, що в мене було мало або дуже багато жінок, про розчарування — це ж так називають, правда? — або про незабутні переживання. Відповідний словниковий запас цілком звичний для мене, і я заготував собі декілька варіантів щодо свого минулого. Те, що мені саме зараз спало на думку. Існує варіант трагічний і легковажний, такий, що має червону нитку, і такий, що нагадує лиш статистику. Однак чи не було б краще, якби Ти звільнила мене від усіх?

ДЖЕННІФЕР Так. Лише коли Ти говорив про листа, якого Ти не напишеш мені, Ти сказав: «пиши мені найкраще до запитання, бо…, хоча я поясню Тобі це якось згодом…»

ЯН Мабуть, я хотів сказати про себе правду. Бо тепер там справді хтось є, хто чекає на мене. Завжди хтось чекає. Або це ніколи не мусило починатися. Життя несе далі й далі, один зв’язок змінює інший, переходиш з одного ліжка до іншого.

ДЖЕННІФЕР А що Ти скажеш, коли повернешся?

ЯН Нічого.

ДЖЕННІФЕР з мукою Так, ніби нічого й не сталося?

ЯН Я цього не казав. Я цим навіть не хочу сказати, що повернуся туди. Однак так чи інакше, казати нічого.

ДЖЕННІФЕР Бо так простіше. О, усе так просто, так просто!

ЯН Ну, поплач! Та не забувай, що й Ти казала: нікому цього не кажи.

ДЖЕННІФЕР Так. Бо так написано в листах, які надходять від білок.

ЯН Вони знають, що пишуть.

ДЖЕННІФЕР А якщо не знають! — Я б тоді ніколи з Тобою не познайомилася.

ЯН Що Тобі з того, якщо Ти знатимеш про мої слабкості та про кілька добрих учинків, які трапилися на моєму шляху. Я не хочу нічого знати про Тебе, виокремлювати Тебе із Твоїх історій. Твоя хода, Твої рухи, погляд Твоїх очей, те, як Ти ідеш слідом за мною, Твоя поступливість, розгубленість і мовчанка свідчать про Тебе більше, ніж будь-який документ чи посвідчення. Я не вболіваю за Твою ідентичність. Зміненим голосом, образливо. Однак ми могли б спробувати віднайти спільну основу, якщо Ти надаєш цьому такої ваги.

ДЖЕННІФЕР Не треба так, прошу Тебе, ні, не треба!

ЯН Що Ти знаєш про інтерференції й автоматизацію, про настрої квантів і верифікацію?

ДЖЕННІФЕР Не треба так!

ЯН Про ядерні зміни, психопатологію й палеоліт?

ДЖЕННІФЕР злякано Прошу Тебе, не треба!

ЯН Про це, виходить, ми не зможемо розмовляти.

ДЖЕННІФЕР Ні…

ЯН Може, про щось інше?

ДЖЕННІФЕР Про все, що Ти хочеш. Я спробую.

ЯН Навіщо?

ДЖЕННІФЕР Щоб Тобі стати ближчою.

ЯН Ти висловиш свою думку?

ДЖЕННІФЕР Про що?