РУКИ ГЕТЬ ВІД СЕРДЕЦЬ І ПЕЧАТЕЙ
ВІДЧУВАЙТЕ САМІ Й ДИВІТЬСЯ САМІ
СЛУХАЙ І ЙДИ РАЗОМ ТРЕБА ЙТИ ДАЛІ
БЛИЖЧЕ ДО НЬОГО БЛИЖЧЕ ДО ПОРОЖНЕЧІ
ДУМАЙ ПРО ЦЕ КЕРУЙСЯ НАМИ РОЗРАХОВУЙ НА НАС
ДУМАЙ ПРО ЦЕ ПОКИ ЩЕ НЕ ПІЗНО!
На вулиці
ЯН дедалі голосніше й голосніше, потім розпачливо Дженніфер! — Дженніфер! — Дженніфер!
ПРОДАВЕЦЬ ГАЗЕТ Зустріч ветеранів! Зустріч старих баранів! Зустріч старих стукачів!
ЯН звертається до крикуна Вона мала проходити тут, з валізкою. Вбрана в рожево-біле, кучері спадають на спину. Погляд у неї запитує: чи Вам це подобається?
ПРОДАВЕЦЬ ГАЗЕТ Чи бачив? Що можна побачити? Рожево-біле? Вони всі такі, зі мною таке теж якось сталося. Ви її ніколи не побачите знову. Однак запитайте ще раз он того полісмена. Саме так! Того, зі шоломом на голові й палицею в руці.
ЯН підходить до полісмена Вона не могла відійти далеко. Виглядає, як усі інші, та вона — єдина.
ПОЛІСМЕН Ви — її родич?
ЯН Я відразу побіг, коли зрозумів, що все змінилося. Вона випередила мене на сто метрів.
ПОЛІСМЕН Та що там, випередила. Ви дуже мила людина, однак я мушу спочатку перевести дітей через вулицю. Потім продовжимо нашу розмову. Чи не так, діти?
ДІТИ Переведи нас! Перенеси! Ну, рухайся, блазню! Рухайся швидше, добрий старий дядьку з поліції!
ЯН іде далі, голосно гукаючи в різних напрямках Дженніфер! Дженніфер!
Коли його крик замовкає, раптово настає тиша, згодом
ДЖЕННІФЕР без здивування Ти?
ЯН засапаний Дай мені свою валізу.
ДЖЕННІФЕР Ян!
ЯН Ти при своїм розумі? — Стоїш тут, стискаєш кулаки, ще й відкидаєш волосся з чола. Ми йдемо назад.
ДЖЕННІФЕР Справді?
ЯН Як Ти могла піти? Я ніколи Тобі цього не пробачу.
ДЖЕННІФЕР Ян.
ЯН Я мав би відлупцювати Тебе на очах у всіх, я Тебе відлупцюю…
ДЖЕННІФЕР Так, так, гаразд.
ЯН Чи Ти підеш, якщо я відішлю Тебе геть!?
ДЖЕННІФЕР Ні.
ЯН Чи знаєш Ти, де Твоє місце, хоча Ти й втратила розум?