Лінкольн у бардо: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

^{преподобний еверлі томас}

Я окликнув її і попросив поговорити з хлопцем. Про загрози, які чаяться у цьому місці. Особливо для молодих.

^{ганс воллмен}

Дівчина не озивалася. Лише прочинилися, а тоді знову зачинилися дверцята печі, якою вона була тієї миті, й ми мали змогу кинути оком на її жаске, розжарене до червоного нутро.

^{роджер бевінс ііі}

Аж тут вона притьмом обернулася на зруйнований міст, на стерв’ятника, на великого пса, на страшезну відьму, яка жадібно пожирала шмат чорного пирога, на стернисте, спустошене повінню кукурудзяне поле, на розкриту парасолю, яку шарпав нечутний для нас вітер.

^{преподобний еверлі томас}

Усі наші палкі благання були марні. Говорити дівчина не бажала.

^{ганс воллмен}

Ми повернулися і зібралися йти.

^{роджер бевінс ііі}

Щось у хлопцеві її зворушило. Парасоля перетворилася на качан кукурудзи, качан кукурудзи — на відьму, відьма — на дівчину.

^{ганс воллмен}

Жестом вона підкликала його до себе.

^{роджер бевінс ііі}

Хлопець сторожко підійшов, і вона заговорила, але так тихо, що розібрати слів ми не могли.

^{ганс воллмен}

ХІІІ

Млодий містер Брістоль бажав мене, млодий містер Фелловз і містер Делвей бажали мене, у вечері вони сиділи на траві нав коло мене, і в очах їхніх горіло палке-препалке сердечне Бажання. Я ж сиділа у своїй сорочці барви спілого винограду у плетеному кріслі, у колі тих захоплених палких сердечних очей, часом навіть і до пізньої ночі, коли той чи той хлопець від кидався на спину і казав: о, які зірки, і я казала: о, так, зірки сьогодні пре гарні, а сама (визнаю) думала, як добре було б при лягти біля нього, інші ж хлопці, по бачивши, що я дивлюся на того, хто при ліг, і собі думали: добре було б при лягти біля мене.

Усе це було дуже

А тоді мати при силала по мене Енні.

Я за надто рано пішла. Від того товариства, від того

Бо ж була пере конана, що по переду ще безліч таких вечорів, і в решті решт вони під штовхнуть до вибору, і вибір буде зроблено, правильний вибір, і він стане Любов’ю, і Любов стане дитям — а більше нічого я й не прошу

Я так хотіла по тримати на руках дороге дитя.

Я добре знаю, що вже нетака гарненька, як раніше. А ще з часом я, визнаю, на брала ся де яких слів, яких до того не

Трахати ся хер гівно дрочити гративдупу

А ще дізнала ся про де які не пристойні місця

Темні за капелки на за двірках де жлуктять ром

І їх по любила

Сумую за тими місцями. І сильно серджу ся.