7. Гемонієць — Ахілл. Поранивши Телефа, вилікував йому рану іржею свого списа.
73
20. Мету обгинав… — найнебезпечніший момент кінних перегонів — обігнути мету, тобто не зачепити колесом кам’яного стовпа на повороті доріжки.
74
22. Меч дерев’яний бере. — Гладіаторові, що з вислугою літ сходив з арени, вручали дерев’яний меч.
75
1. Грецин Помпоній — приятель Овідія.
76
11. Еріцина — Венера, від назви гори й міста (Ерік) на північно-західному побережжі Сицилії з храмом Венери.
77
20. Ложа мого тягарем… — пародійний натяк на «Іліаду» (XVIII, 104), де Ахілл — «тягар землі безкорисний».
78
1-6. Ідеться про похід Ясона на кораблі «Арго» по золоте руно в Колхіду.
79
17. Харібда — морська потвора; разом з іншим страховиськом, Скіллою, що жила напроти неї в печері біля протоки між Італією і Сицилією, втягала у вир кораблі й поглинала їх. Хто уникав Харібди, потрапляв до Скілли.
80
19-20. Керавнія — підводні скелі біля західного узбережжя Греції. Сирти — дві затоки в Північній Африці та прибережні землі, відомі великою кількістю хижаків.
81
27. Леди сини — Кастор і Поллукс, герої, що стали сузір’ям Близнят, опікуни мореплавців.
82
32. Галатея — морська німфа, одна з нереїд, доньок морського бога Нерея.
83
17. Донька Тіндара — Єлена.
84
19-20. Лапіти — див. прим, до «Л.» І, 4, 8; «М.» І, 593.
85
21-22. Жінка… поштовх дала… — йдеться про Лавінію, дочку володаря Латина; через неї Еней почав війну з Турном.
86
23. Жінка… нацькувала… — йдеться про викрадення Ромулом сабінянок, що стало причиною війни між сабінцями та Римом.
87