Любовні елегії. Мистецтво кохання: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

49. Жриця — Тарпея, весталка, яка за наручні прикраси відкрила сабінянам ворота в римську фортецю. Самі ж сабінські вояки закидали зрадницю щитами, бо й щити — своєрідна прикраса у вояцьких руках.

43

52. Син — Алкмеон, учасник походу проти Фів. Убив свою матір Еріфілу, щоб помститися за батька: той загинув на війні, куди послала його підкуплена Еріфіла.

44

56. Феаки — описані в «Одіссеї» міфічні жителі острова Схерії, який згодом ототожнювали з Керкірою, куди буря занесла Одіссея.

45

7. На дерев’яних табличках, вкритих воском, писали загостреною паличкою — стилосом.

46

1. Млявий муж — Тіфон, син троянського володаря Лаомедонта; Аврора випросивши для нього в богів безсмертя, забула випросити ще й вічну молодість.

47

2. Злотоволоса — Аврора, богиня світанку.

48

4. Мемнон — син Аврори, якого у поєдинку вбив Ахілл. Боги перетворили супутників Мемнона у птахів, які щорічно змагалися над його могилою, вшановуючи полеглого героя.

49

33. Кефал — прекрасний мисливець, який покохав Аврору (див. «Метаморфози», VII, 665 — 866).

50

43. Селена — богиня місяця; полюбивши красеня Ендіміона, приспала його в печері і щоночі спускалася до нього.

51

6. Серієць — той, хто походить із серів (seres), народу у Східній Азії (предки нинішніх китайців), що славилися виробами з шовку.

52

34. Діона — мати Венери; тут — сама Венера. Йдеться про картину Апеллеса, що зобразив богиню, яка виринає з морської хвилі.

53

39. Гемонія — давня назва Фессалії, знаної своїми чаклунками.

54

4-6. Слави походів… — військо й політика, зокрема виступи на форумі, площі для народного зібрання, були справами римлян давнього — республіканського — гарту.

55

9-30. Співець меонійський — Гомер. З Аскри поет — Гесіод, автор поеми «Роботи і дні». Баттіад — Каллімах, вчений і поет з Александрії (III—II ст. до н. е.). Кекропа котурн… — ідеться про грецьких трагіків; котурн — високе взуття трагічних акторів. Арат — грецький поет (III ст. до н. е.), автор поеми про небесні світила. Менандр — найвидатніший представник т. зв. нової комедії (IV ст. до н. е.). Енній — римський епічний поет, творець латинського гекзаметра (III ст. до н. е.). Акцій — римський трагік (II—І ст. до н. е.). Варрон — Публій Теренцій Варрон Атацинський (І ст. до н. е.) — римський поет і вчений-граматик; переклав поему Аполлонія Родоського «Аргонавтика» про походи Ясона, Есонового сина, в Колхіду по золоте руно. Лукрецій — римський поет (І ст. до н. е.), автор поеми «Про природу речей». Тітір, плоди, Енеєва міць… — ідеться про Вергілія, автора «Буколік» («Пастуших пісень»), «Георгік» («Поеми про рільництво») та «Енеїди». Тібулл (І ст. до н. е.) — відомий римський елегік.

56

34. Таг — ріка в Іспанії (нині Тахо).

57