Телефонна пригода: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Як на елеваторі, — сказав Остап.

— На елеваторі менша, — заявив Іраклій.

— Там і мухи менші, — сказав Остап.

— Там не мухи, а якісь ліліпути, — погодився Іраклій.

— Інша справа в їдальні.

— Ніякого порівняння, дорогий!

— Ви з нашого пансіонату? — поцікавився бармен.

— Ти з нашого пансіонату, Остапе? — поцікавився Іраклій.

— У мене є деякі підстави позитивно відповісти на твоє питання, Іраклію.

— Я вірю, тобі, дорогий, як собі.

— Ти порадував моє серце, Іраклію.

— Ми з нашого пансіонату, — повідомив бармена чорняво-сивий.

— Хіба ми не схожі на завсідників «Колгоспного аграрія»? — спитав русяво-сивий.

— Серпень — не сезон для селян, — ухильно відповів бармен.

— Кому потрібен цей серпень? — підтримав Іраклій.

— Моє тіло проситься в лютий, — сказав Остап.

— Грудень теж має свої принади, дорогий.

— Тільки лютий! — затявся Остап.

— У лютому фрукти, — згадав Іраклій.

— Навіть сухофрукти, — сказав Остап.

— Саме їх я мав на увазі, дорогий.

— А лютневі дощі?

— Чудові дощі!

— Вони назавжди залишаться у моєму серці!

— І в попереку, дорогий.

— Чудовий сезон!

— Сезон для селян.

— Все чудове — селянам, — сказав Остап.

— Що будемо? — перебив бармен.

— Що будемо? — повернувся Остап до Іраклія.