— А де він сам? Мабуть, зустрів друзів? Довго затримається?
— Довго.
— Але ж він знає, що мені треба з ним поговорити, перш ніж піти до школи?
— Навіщо?
— Порадитися.
— Хіба ти виконуєш його поради?
Підліток знітився:
— Не всі, звичайно. Але… От — зіпсувався телевізор… Фред надумав мінятися марками, а мені чомусь не довіряє. Треба, щоб за мене сказав дідусь…
— Тобі доведеться обійтися без дідуся, — відповів сигом.
— Ти, мабуть, голодний. Я приготував для тебе обід, — сказав Творець.
Сигом почув жалібне виття собак, що долинало з бетонованих підвалів, де на першому ярусі був віварій і склади, а під ними на семи ярусах містилися лабораторії і завод.
— Дякую. Я не хочу їсти, — відповів сигом.
Брови Творця шугонули вгору:
— Ситий?
— Так.
— Отже, тобі довелося…
— Так, — швидко відповів сигом і додав: — Це була людина, стара людина.
— Хіба ти не міг знайти чогось іншого?
— Вона була близько. Вона уже не працювала, не давала користі. Належала до тих, кого ви називаєте непридатними. — Погляд сигома був чистий і ясний, мов у дитини.
Творець відчув легкий озноб, подумав: “Я мав рацію, коли запрограмував у ньому для початку одне почуття — любов до Творця”. Запитав:
— Ти балакав з ним?
— Так. У нього є онуки. Він купив їм курча. Я взнав адресу й одніс онукам їжу.
— Що ж, ти вчинив розумно, — зітхнув Творець.
— Я пам’ятаю програму, — відповів сигом. — Є тільки два критерії: розумно і нерозумно. Решта — пусте.
Щось у його тоні не сподобалося Творцеві. Він запитав:
— У тебе є сумніви щодо свого вчинку?
— Так. Я розмовляв з його онуком. Якщо інформація, яку зібрав старий, потрібна тому підліткові, то чи не могла вона знадобитися мені? А я одержав від нього тільки АТФ і назавжди втратив його інформацію. Чи не правильніше було спочатку одержати інформацію, а потім — АТФ?
— Надалі будь розумніший.
— Постараюся, — пообіцяв сигом. І подумав: “Коли б старий лишився живий, то все ще збирав би інформацію. Чи не означає це, що його життя корисне й для мене?” Запитав: — Напевно, коли б люди не такі мудрі, як ти, дізналися про мій вчинок, то назвали б його злочином?
— Добро і зло — пусті поняття, сину мій. За ними немає логіки. Це павутина, якою дужі обплутують світ, щоб керувати ним. Це щит, який піднімають немічні, щоб захищатися. Через те брехня задовольняє і тих і тих. Але тобі вона не потрібна. Не засмічуй пам’яті. Пам’ятай: тебе створено для того, щоб ти став вождем і допоміг людям побудувати світ, який грунтується на суворій раціональності.