— Ви гадаєте?
— Я думав про нашу розмову на палубі. Пам'ятаєте? Це корабель приречених, сказали ви. Поживемо — побачимо! Ми живемо, і ми пережили це.
Що сказали б ці два чоловіки, коли б почули дивну розмову, яка велася в ефірі між Європою і Америкою? На обох континентах в цей час біля «Останніх телеграм», обведених червоними рамками, зібралися юрби народу.
Телеграми нічого не говорили про мертвих на дні океану, а живі ще перебували у відкритому морі. Одне тільки було ясно: золоті лаври, які мало принести компанії Вайт-Стар-Лайн найшвидше в світі судно, залишилися мрією.
Перед лондонською біржею зустрілися два буржуа.
— Хелло, як справи?
— Дякую. А ваші?
— Не ремствую. Ви вже були на біржі?
— Ні.
— Ну й курс, скажу вам! Такого підвищення цін давно вже не було.
— Вугілля чи сталь?
— Звичайно. Знаєте, говорять про воєнні замовлення…
— Непогане діло.
— Ну, звичайно. Вірна справа, шановний!
— Гм… вірніша, ніж акції судноплавної компанії.
— Ви маєте на увазі Вайт-Стар?
— Зрозуміло. Ви ж бачите… «Титанік»… Я повертаю акції Вайт-Стар.
— Дякую, друже, тільки не мені. І все-таки я порадив би вам притримати їх! Точно ще нічого невідомо. Можливо, втрати не такі вже й великі.
— Ви гадаєте, що «Титанік» зможе повторити свій рейс на рекорд?
— Я маю на увазі падіння курсу Вайт-Стар.
— Ага! Значить, ви вважаєте, що не слід занадто поспішати з продажем?
— Думаю, не слід! Але мені час. Завжди поспішаєш! Що подієш, таке життя! Бувайте здорові.
Тільки через два дні після катастрофи в північній Атлантиці земну кулю облетіло перше офіціальне повідомлення: «Титанік» затонув. Загинуло понад тисячу п'ятсот пасажирів, офіцерів і матросів». Понад півтори тисячі!
Минуло три тижні.
Лакей вказав на відчинені двері кабінету з гіпсовими ангелами на стелі і розкішними золотими рамами на стінах між книжковими шафами.
— Екселенц запрошує!
Елегантно одягнений чоловік втомлено і невпевнено ступав по паркету. Волосся в нього було біле, наче сніг.
Екселенц сидів біля письмового столу і читав. Він підвів очі, пильно глянув на відвідувача і вказав на стілець.
— Історія з «Титаніком» не принесла мені нічого, крім неприємностей, сер Брюс. Не кажу вже про матеріальні збитки. Я дуже невдоволений, надзвичайно невдоволений.
— Я хотів тільки добра для нас усіх.