Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

- Серйозна була організація, націоналістична і законспірована. На Запоріжжі добре почистили після тієї справи усі навчальні заклади, установи культури, музеї, викорінюючи український буржуазний націоналізм по всій території області. Заступник голови облвиконкому на прізвище, - капітан Сорока знову зазирнув у свій записник, - на прізвище Киценко теж підпав під ідеологічний вплив націоналістичних елементів, хотів музей козацтва, по суті, розплідник націоналізму створити на острові Хортиця.

- Правильно Хортъця, - зронив майор Нежердецький. - Вовчиця, лисиця, телиця, копиця.

- Хортиця, - поправився капітан Сорока. - Киценка за ту Хортицю теж звільнили.

- І Шелеста невдовзі, позаяк він, певно, підпав під вплив того заступника голови Запорізького облвиконкому на прізвище Киценко, якого звільнили за намагання створити розплідник націоналізму на Хортиці, - продовжив майор Нежердецький.

- Ти правий, Левку, - сказав капітан Сорока. - Шелест підтримував наміри Киценка і вже заготував собі булаву, яку тримав у своєму кабінеті в ЦК КПУ на вулиці Орджонікідзе ²³⁾. Хотів стати гетьманом, Олексій Григорович знає. Щербицький, коли посів його місце - першого секретаря ЦК КПУ…

- Місце Олекси Григоровича? - перепитав майор Нежердецький.

- Петра Юхимовича, - уточнив капітан Сорока. - Щербицький, який посів крісло Шелеста, ту булаву віддав Федорчукові як речовий доказ. Шелесту після звільнення не дозволили зайти до кабінету і забрати ту булаву. Зразу ж після Пленуму посадили в машину, потім в літак, і - у Москву на підвищення. - Капітан Сорока задріботів сміхом: - Ха-ха-ха, на підвищення! Але без булави. Олексій Григорович тримав її у руках.

- Тримав, - підтвердив майор Бузина. - Гетьманську булаву Шелесту подарував саме Киценко.

- Як свідчать статистичні дані Запорізького УКДБ, - капітан Сорока знов подивився у свій записник, - після розкриття антирадянської націоналістичної організації «Січовики» в області про шкідливість українського буржуазного націоналізму прочитано дві тисячі сто вісімнадцять лекцій, у тому числі із залученням столичних фахівців з Академії наук і Товариства «Знання», організовано сто сімдесят дев’ять тематичних вечорів, у місцевій пресі опубліковано дев’яносто…

- Дев’ятдесят, - поправив майор Нежердецький.

- …дев’ятдесят статей, - поправився капітан Сорока. - В обласному музично-драматичному театрі імені Миколи Щорса на запрошення обкому партії відомий львівський режисер Роман Дриґайло поставив спектакль «Обережно: У. Б. Н.» ²⁴⁾ за мотивами п’єси прогресивного франузького драматурга Ежена Іонеско «Вбивці за покликанням». Народними театральними колективами зіграно чотири спектаклі за п’єсами Ярослава Галана і Олександра Левади, і у висліді в області залишився лише один націоналіст, саме той доцент, про якого допіру розповідав Левко. Він рік байдикував, його хотіли вже притягати до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від виконання рішення про трудовлаштування і припинення паразитичного існування - стаття 214-прім Кримінального кодексу УРСР. Та коли Гопанчука перевели до Києва, він зумів поновитись на роботі в педінституті. Не покаявшись, до речі. Справу оперативної розробки перевели в справу оперативного нагляду, і здійснюється політично-ідеологічний вплив.

- Ти мені, Петре, обов’язково скажи, коли той доцент покається і на Запоріжжі буде покінчено з останнім націоналістом. Я теж у своїх даних зазначку поставлю, щоб прогнозувати можливі спрямовування зарубіжних ОУН і повиключати терени, з яких не можливі перехоплення зв’язків, - попросив майор Бузина.

- Згода, я тримаю на контролі, - пообіцяв капітан Сорока.

Майор Бузина глянув на годинник.

- Ти ще довго будеш відвертати Олексу Григоровича від його справ? - запитав майор Нежердецький у Сороки. - Чи не бачиш - чоловік заклопотаний?

Певно, присутність Сороки в кабінеті Олексія Григоровича йому заважала.

- З Олексієм Григоровичем у мене є вельми конфіденційна справа, - сказав капітан Сорока. - Виконую завдання Філофея Алфейовича. Хотів би побесідувати з Олексієм Григоровичем тет-а-тет. - Фізіономія у капітана Сороки витягнулась і стала не тільки зосередженою, але й значущою. Без припросин він сів на місце майора Забари навпроти майора Бузини і поклав на стіл свій записник.

- Назахват сьогодні Олекса Григорович, у мене до нього теж є конфіденційна розмова.

Майор Нежердецький підморгнув майорові Бузині.

- Ми ще не про все перемовились, підійду пізніше. Заважати вам, дон Педро, - повернувся він до капітана Сороки і теж видовжив обличчя, - тим паче у такому важливому справунку, як виконання директиви самого Філофея Алфейовича, не насмію. Прецінь, Олексо Григоровичу, з твого дозволу я другий на черзі до тебе після Сороки з його дорученням нашого неня.

Майор Бузина кивнув головою. Майор Нежердецький хотів вийти з кабінету, але йому дорогу перепинив заступник начальника секретаріату Управління старший лейтенант Спірохін. Разом з ним до бузинової робітні увійшов прапорщик з комендантського відділу. У руках він тримав транзисторний приймач «Селґа» і трилітрову банку варення.

- Секунду, товарлиші офіцерли, - підняв руки старший лейтенант Спірохін, на прізвисько «Петька», оскільки був заступником у свого начальника - Василя Івановича Борозного, а той мав прізвисько «Чапаєв», - всім залишатись на місці. Перлевірлка рлежиму наказом начальника Упрлавління генерлал-майорла Свєткова Філофея Алфейовича, вилучаємо заборлонені прледмети і таке інше. Олексію Грлигорловичу, ви слухали щойно по рладіо останні новини?

Старший лейтенант Спірохін пильно глянув в очі майора Бузини.

Майор Нежердецький кахикнув.

Майор Бузина кліпи від погляду старшого лейтенанта Спірохіна не відвів:

- Які новини, Романе Васильовичу, і яке радіо? Вірменське? Я тут з самісінького ранку займаюся складанням планів підвищення рівня агентурно-оперативної роботи відповідно до нових директивних документів та з урахуванням установок класиків марксизму-ленінізму, розвинутих у подальших рішеннях партійних з’їздів і промовах керівників КПРС, радянського уряду та органів КДБ СРСР і УРСР.

Майор Бузина показав на свої конспекти.

Старший лейтенант Спірохін на конспекти майора Бузини не подивився.

- Не чули? Прло Йосифа Віссарліоновича? Товарлиша Сталіна?

Майор Нежердецький кахикнув.