Ось царівна і переказала Іванові-царевичу та Булатові-молодцю, де Кощієва смерть. Сіли вони на добрих коней і поїхали ту смерть шукати.
Їхали, їхали не день, не два, заїхали у зовсім пустинний край. Не стало вже в них харчів, а їсти хочеться. Дивляться — біжить собака.
Булат-молодець і каже:
— Уб'ю я хоч оцю собаку, та й з'їмо її.
А собака відповідає людським голосом:
— Не вбивай мене, добрий чоловіче, я вам у пригоді стану.
їдуть далі, а на дереві сидить орлиця.
Булат-молодець каже:
— Уб'ю я цю орлицю, та й з'їмо її.
А орлиця відповідає:
— Не вбивай мене, добрий молодче, я вам у пригоді стану.
Поїхали вони далі. Доїхали до синього моря, до самого берега. Коли це бачать — лізе по березі рак.
Булат-молодець і каже:
— З'їмо цього рака.
А рак відповідає:
— Не їжте мене, добрі молодці, я ще вам у великій пригоді стану.
Відпустили вони й рака. Дивляться — пливуть по морю рибалки. Булат-молодець почав гукати:
— Відвезіть нас до острова Діяна!
Рибалки не відмовилися, взяли їх обох і перевезли.
Ідуть Іван-царевич і Булат-молодець по острову і бачать: стоїть серед острова великий дуб. Підступивсь до дуба Булат-молодець, ухопився та й вирвав дуб із коренем. Глянули — а внизу сундук. Дістав той сундук Булат-молодець, зірвав віко, а з сундука вискочив заєць і побіг.
Коли це де не взялась собака, та сама, що вони її не вбили. Погналася собака за зайцем, наздогнала в одну мить і принесла в зубах.
Булат-молодець схопив зайця, розірвав його надвоє, а з зайця вилетіла качка і полетіла в небо.
Коли це де не взялась орлиця, кинулася за качкою і принесла в дзьобі. Булат-молодець схопив качку, розірвав надвоє, а з качки випало яйце і покотилося просто в море!
Зажурилися Іван-царевич і Булат-молодець — як їм з моря яйце дістати? Аж тут лізе з моря рак і котить яйце перед себе. Схопив Булат-молодець те яйце, поклав у кишеню, і стали вони рибалок гукати, щоб перевезли їх назад до берега. Ті й перевезли.
Посідали вони знову на коней і поскакали до Кощієвої хати. Заходять сміливо просто до хати і кажуть Кощієві:
— То ти нахвалявся, що ніхто твоєї смерті не знайде?
Та тільки цок! — тим яйцем Кощієві по лобі, він в тую ж мить перекинувся і вмер.
Забрали вони царівну і поїхали швидше додому. їхали вони, їхали, поки застала їх ніч. Булат-молодець говорить царевичу:
— Лягайте ви спати, а я стерегтиму.
Полягали Іван-царевич і царівна на м'якій траві під деревом і заснули. А Булат-молодець теж лежить, та тільки не спить, а все бачить і чує.