— Це було справжнє кохання? — запитав містер Тейт.
-Так!
— Ви цілком задоволені?
— Так! Це було кохання, найсправжнісіньке кохання! Ллє чому вона наполягала на тому, щоб ми повернулися?
— Настав постгіпнотичний стан, — сказав містер Тейт. -Що?
— А ви на що сподівалися? Усі прагнуть кохання, але не всі хочуть платити за нього. Ось ваш рахунок, сер.
Саймон роздратовано відрахував гроші.
-У цьому не було необхідності, — сказав він. — Я, безумовно, заплатив би вам за те, що нас познайомили. Де вона зараз? Що ви з нею зробили?
— Будь ласка, спробуйте заспокоїтись, — умовляв містер Тейт.
— Я не хочу заспокоюватись! — кричав Саймон. — Я хочу бачити Пені!
— Це неможливо, — крижаним тоном промовив містер Тейт. — Будь ласка, припиніть істерику.
— Ви хочете викачати з мене більше грошей ? вола в Саймон. — Добре, я заплачу. Скільки я повинен заплатити, щоб вирвати її з ваших лап?
Саймон вихопив гаманець і жбурнув його на стіл. Містер Тейт ткнув у гаманець вказівним пальцем.
— Покладіть це собі до кишені, — сказав він. — Ми стара й дуже поважна фірма. Якщо ви ще раз підвищите голос, я буду змушений виставити вас звідси.
Саймон ледве опанував себе, запхав гаманця до кишені й сів. Глибоко зітхнувши, він спокійно проказав:
— Вибачте.
— Так-то краще, — сказав містер Тейт. — Я не дозволю кричати на себе. Але якщо ви будете розсудливі, я готовий вас вислухати. У чому проблема?
— Проблема? — знову підвищив голос Саймон, але опанував себе і сказав: — Вона кохає мене.
— Звісно.
— Тоді як ви можете розлучити нас?
— А яке відношення має одне до другого? — запитав містер Тейт. — Кохання це чудова інтерлюдія, відпочинок, воно корисне для інтелекту, самооцінки, гормонального балансу, шкіри обличчя. Але навряд чи хтось бажав би кохати й далі, чи не так?
— Я бажав би, — сказав Саймон. — Це кохання незвичайне, єдине...
— Так і є, — сказав містер Тейт. — Але, як ви, напевно, знаєте, будь-яке кохання організоване за стандартною технологією.
-Що?
— Ви, мабуть, чули про технології виробництва кохання?
— Ні, — сказав Саймон. — Я гадав, це було... природне.
Містер Тейт похитав головою.
— Ми відмовилися від процесу природного відбору багато століть тому, одразу після Технічної революції. Він занадто повільний і непридатний для комерційного використання. Навіщо він, якщо ми можемо продукувати будь-які почуття шляхом тренування й відповідного стимулювання визначених мозкових центрів? Результат? Пені абсолютно закохана у вас! Ваша власна схильність (як ми й розрахували) саме до її соматичного типу зробила почуття повним. Ми завжди застосовуємо темний морський берег, божевільний місяць, блідий світанок...
— Отже, її можна змусити покохати кого завгодно? -повільно промовив Саймон.
— Можна переконати покохати кого завгодно, — виправив містер Тейт.