Чим багата хата.
Потім я дістав червінця
Щоб заграли Ліста,
Ні одного українця,
А вже й ніде сісти?
Тільки я хотів уходить,
Ось і Катерина.
– Щось не бачу ні одного
В тебе лімузина.
Отакої! – посміхнулась
Катря через хату.
Де ви бачили, щоб жид
Подарив вам Ладу?
20.4.1976 р.
ПОГЛЯНЬ НА ПОЛЕ ЦЕ, КОХАНА
О, глянь на поле це зелене
Й згадай як ріс колись тут дуб,
Наблизь свою красу до мене
І посміхнись хоч краєм губ.
Давай згадаємо минуле,
Про наш веселий сьомий клас,
Коли мене ти обманула
Уперше і в останній раз.
Наблизь свою красу до мене
І хоч разочок посміхнись,
Невже зустрілись ми для того
Щоб вже навіки розійтись?
Поглянь на поле ти зелене,
І посміхнись, хоч краєм губ,
Наблизь свою красу до мене,