Дай бо й іншому в лайні
Трохи ще поритися.
28.5.1983 р.
ВІДЛЮБИЛИ ОЧІ МАТЕРІ
Відлюбили очі матері,
Відпестили руки,
І сидить стара в хатині
Гріє свої муки.
Поорала старість скроні,
Ніби плугом личко,
А була ж колись прудка,
Як в гаю синичка.
І хоч як було їй тяжко,
Та не впала духом,
А, щоб мамка не скучала –
Син привіз їй внука.
Сидить мамка біля грубки
Дрова підкидає,
І не знає, що над нею
День вже догоряє.
Сидить мати й поглядає
Цілий день в віконце,
А вже й зорі засвітились,
І зайшло вже Сонце.
Де ж ти, синку, чом не їдеш,
Дай про себе знати!?
А над полем зійшов Місяць
Щоб матір приспати...
8.10.1970 р.
ЯКІ РИБКИ!