А в розум мій ввірвалася весна,
Коли вона на мене подивилась
Й мені сказала: – Я – твоя.
23.11.1988 р.
ЛЮБЛЮ Я СІЛЬВУ І РОНСАРА
Чомусь завжди, хоч ти убий!
Люблю я Сільву і Ронсара,
Люблю Есеніна вірші,
Яких в мені їх, мов отара.
Люблю жіночу я красу
Й не можу тут нічого вдіять,
Коли по вулиці іду,
І раптом вглежу довгі вії.
І кожен день, як стріну їх,
Я перед ними просто млію,
І хочу кожну з них торкнуть,
Немов свою найбільшу мрію.
9.3.1983 р.
ЙОГО ПОЛІТИКА
Як в державі суперечка,
Тут же – цукор є і гречка,
А як вибори пройдуть –
То усі на всіх плюють.
– Головне – дійти до трона,–
З дуба каркнула ворона,–
А тоді, як вам сказати,
Можна вже й на всіх плювати.
25.8.2012 р.
ХТО ТАКА ПОВІЯ?
– Хто така повія? – в татка син питає.