Ну ж душа до чого щедра,
Що готова навіть вмерти,
Ладна дати вам і нам –
Тільки б випити сто грам.
Й починає так брехати,
Як «народні» депутати.
І таке придумать зможе,
Що й Прем’єр не допоможе.
От де світла голова:
Ти їй слово, вона – два.
І такий вам зчинить шорох,
Ніби й справді ви їй ворог.
А як хміль пройде – ця пава,
Скаже: – Цього не казала.
1.6.2012 р.
ДИПЛОМАТИ ПО-СУЧАСНОМУ
Гриць освідчився коханій:
– Хочу одружитися.
– Я не проти хоч сьогодні,
Тільки де ми житимем?
Поживемо трохи в тебе,
Потім в мого тата,
А не схоче жити з нами –
Хай купує хату.
16.4.1976 р.
«БЕЗРОБІТНОМУ» ІГОРЮ
Не було що в хлопця пити,
То ж себе рішив пропити,
І до того так допився,
Геть вже розуму лишився.