ПАНІ ФІЛІНСЬКІЙ НАТАШІ
В нас на дачі проживає
Та, якій все заважає,
Й як свого відкриє рота,
Нападає всіх нудота.
То в сусіда не там хата,
Де б хотіла цього Ната,
То їй, бачте, заважає,
Навіть півень, як співає,
І не може «бідна» спати,
Як десь квакнуть в Юри жаби.
Бо боїться, так сказати
Щоб не вкрали гроші в Нати.
Та, проте, чудесно спить,
Коли пес її гарчить.
Їх величність забажали,
Щоб на ви до їх звертались.
Я ж людина не проста –
Бо майстринею була.
Видно, жіночко, з тобою
Не в ладу щось з головою.
Й я б такий металолом,
Вже б давно здав у «дурдом».
І, якщо сказать, сестричко,
Як вас терпить ваш п’яничка?
От так баба, от так баба! –
Вічно мучить її жаба,
І, як когось не вгризне,
То до ранку не засне.
1.6.2012 р.