То, аж вуші в’януть.
Я не вмію ні читати,
Ні писать, ні говорить,
Та зате кого завгодно
Можу тут же розсмішить.
Бо таке сказать спроможний
Що закриє вуші кожний.
Ну й старанні учні в групі:
Дрига й Заболотний,
Як спішать вони в їдальню –
Не обгонить жодний.
18.12.1981 р.
ЯКЩО НЕ ХОЧЕШ ЧУТЬ БРЕХНЮ
У жінки стільки правди, люди,
Скільки на Сонці снігу й льоду,
Не хочеш чуть брехню, Мула? –
То не питай, де й з ким була?
Сопуть і жінка й чоловік,
Мабуть такий настав вже вік,
Бо всі уже – усіх хотять,
Але про це усі мовчать.
22.8.1981 р.
ПРОЙШОВСЯ ПО МАСИВУ
Пройшовсь я якось по масиву,
Який колись побудував,
І був здивований приємно,
Що він і ще гарніший став.
Проходять мамочки гарненькі,
Такі, як ми були колись,
Коли були ще молоденькі,