ЯКЩО Є ЧИМ, І Є КОМУ
Хто сказав, що під вербою
Мислять тільки головою?
Є такі що й навпаки,
Там, де справжні є дівки.
8.5.2003 р.
ТАЛІСМАН
Вдивляюсь в твій, земля, портрет,
Стараюсь все запам’ятати,
Але найбільше талісман,
Який дала на згадку мати.
Коли виходив я з двора,
І тільки-бо за клямку взявся,
Як в двір примчалась дітвора,
Щоб я і з ними попрощався.
Коли виходив я з двора,
Так ясно Сонечко світило,
І посміхалась дітвора
Так по-дитячому щасливо.
І погляд той перемішавсь
Із Сонцем десь на половину,
А я був старший і пишавсь,
Як «фраєр» я у ту хвилину.
Тоді я, звісно ще не знав,
Що їхав я вже не на пробу,
Батько в дорогу хліба дав,
А мати Біблію і робу.
І з того ж дня життя почав,
Відкрив у світ широкий двері,
Але тоді я ще не знав,