Й найкращі людські почуття.
Хоч є в нас і справжні поети,
Як, скажемо, Пушкін, Омар,
Які не писали куплети,
Заради дешевих похвал.
1.1.1977 р.
ТАНЮША
По всім канонам ти, Танюша,
Стаєш, неначе дика груша,
Ти тільки думаєш, міледі,
Що ти уже доросла леді.
І хоч у тебе є вже діти,
Але тобі на їх пердіти,
В тобі ні жалості, ні болю
За їхню, вибачаюсь, долю.
Чи ти без матері родилась,
Чи в тебе батька не було?
Звідки ж така ти в нас з’явилась,
Що їх відвезла всіх в село?
І ти свою свекруху – маму,
Вже поміняла на авто,
Бо як взяла тобі авто,
То мама стала вже ніхто.
29.5.2003 р.
НЕ ЖАЛІЛА БАБА ДІДА
Не жаліла бабка мужа,
А тепер сидить і тужить.
29.12.2003 р.
ОЦЕ ТАК МУЖЧИНА!
Кінчив Петя десять класів,