1.6.1967 р.
ПУСТІТЬ МЕНЕ!
Пустіть мене. Листя вмирають.
Листя летять і на брук опадають.
А люди проходять і їх обминають.
Люди живуть, а навіщо? – не знають.
Люди! Навіщо ви топчете листя?
Люди сміються. Падають листя.
23.10.1968 р.
О, СВІТЕ МІЙ!
О, світе мій, чудовий і широкий,
Ти землю зорями усипав і приспав,
А десь в гаю хлопчина синьоокий
Щось... цілу ніч у дівчини благав.
Ну, а вона ж дурненька відбивалась,
Немов відмідь від талих вод,,
Але коли ту радість взнала,
Йому сказала: – Й ще приходь.
8.6.1967 р.
СЮРЧИТЬ СЮРЧОК
Сюрчить в траві сюрчок зеленокрилий,
О, Боже мій! Погляньте, скільки крил!
О, світе мій! Який же ти вродливий,
Але, нажаль, занадто вже горил.
8.6.1967 р.
ЯКЩО ТИ МУЖЧИНА
Якщо ти мужчина – це значить ніколи
Словам нецензурним давати їм волю,
«Тесать» кулаки об затилок дружини,
Бо в неї, як бачите, менше є сили.