ЯК БУДУТЬ ВСІ КОХАТИСЯ
Чомусь у нас в Союзі
Не пишуть про любов,
Вважають, що кохатися –
То марно тратить кров.
Можливо, то і правда,
Про що там говорить,
Коли по всім Союзі
Все, де не глянь – горить.
– Яке вже тут весілля, –
Кричить до всіх Іван,
Як будуть всі кохатися,
То хто ж тоді дасть план?
14.12.1988 р.
ВЖЕ ОСІНЬ В ДУШУ ЗАЗИРАЄ
Немов, за серце щось щипає,
У мене туга на душі,
А осінь в душу зазирає,
Пекучим вогнищем стерні.
І з кожним днем зникає світло,
Але, де вогники нічні,
Сидять мої веселі вірші,
Хоч з виду й досі ще – сумні.
10.8.1988 р.
ЧОМУ ТІКАЄШ З ДОМУ?
– Ти чому втікаєш з дому? –
Запитав сусідку Тому.
І сказала гордо Тома:
– Бо палить не можна дома.
15.8.1988 р.