8.6.1988 р.
«БІДНЯЧОК» І СТАРИЙ
Їде в «Волзі» по дорозі «біднячок»,
А тут човгає старенький ледве-ледве мужичок.
І прохає той прохожий «біднячка»:
Підвези мене хоч трішки до містка.
Сам один падлюка їде, бруд летить,
Ну чому б ото старому транспорт свій не зупинить?
Та, нарешті, той, що їхав, раптом став:
– Вас таких, як сміття в полі,– чоловікові сказав.
Але тут же й «подобрішав» «біднячок»:
Як побачив, що тягне той п’ятачок.
12.8.1988 р.
КОЛИ БУЛИ МИ МОЛОДИМИ
Коли були ми молодими,
То з ким хотіли, з тим й ходили.
Своїх не мали ми жінок,
Зате хватало всім дівок.
І ними ми користувались,
Поки своїми обживались.
Отак воно в житті бувало,
І, головне, що всім хватало,
Аби лише у нас – стояло.
30.8.1988 р.
СЛОВО, ЯК КВІТКА
У віршах тих, що написав,
Я всіх жінок туди зібрав,
А щоб жінок в них не було,
То хто б читав таке дермо?
30.8.1988 р.