Галя. Серце!
Мовчать.
Олекса. І чого їм треба, пекельним душам? Та нехай вони тямляться, тепер я щасливий. Я не вмію тобі сказать, як мені' гарно! А вимучився за ці два дні, що тебе не бачив, страх, здалось — год сидю. Тепер мов і біди ніякої не було.
Галя. А мені зараз і думки ніякі в голову не йдуть. Мовчала б отак цілу ніч! Так би й заснула!
Олекса. Ходім до вас на город, там посидимо.
Здалеку чуть голос Панаса: «Бодай тебе завійна взяла!»
Галя. Чуєш?
Прислухаються.
Голос Бурлаки: «Спалю, всю худобу поріжу!»
Олекса. Хтось б’ється чи в холодну когось ведуть, тікаймо!
Виходять. Голос Бурлаки: «Сонного зв’язав та й знущаєшся! Бодай вам руки покорчило! Луципір!» Голос старшини: «Ходім, ходім, голубчику,
у холодну!»
ЯВА VIII
Виводять Панаса зв’язаного.
Бурлака. Я тобі цього в вік вічний не подарую! Унукам закажеш! Не будеш же ти мене держать у холодній до смерті.
Старшина. Добре, добре! От як завтра дамо хлосту, то посмирніщаєш, о, посмирнішаєш!
Бурлака. А щоб ти своїх дітей не побачив, коли це станеться! (Силкується розірвать вірьовки.) У!!
Старшина. Ха-ха-ха! Не розірвеш! Вірьовка нова!
Бурлака. Караул, розбійники!
Сидір (б'є Бурлаку по шиї). От тобі розбійники! (Пхає його в двері, звідкіль чуть стогін. Сидір замика двері.) Сиди там! Ач, укусив за пальця, чиста собака!
Старшина. Тепер тілько Олексу знайти — і діло наше гуде!
С й Д і р. А де ж він дінеться? Знайдемо, може, вже й ведуть.
Старшина. Ходім, хлопці, до мене, по трудах, я дам вам по чарці. Натомились добре. Я вже думав — випручається. Здоровий страшенно. Де ж, одвірок вирвав рукою! Влгулявся коло овець. Нехай тепер попостить. Ти, Сидоре, його доглядай, поки я приїду з прийому, а там ми йому дорбгу найдемо.
Сид*ір. Та вже будьте певні!
Виходять. Парубки переходять кон І співають: «Ой чумаче, чумаче...»
ЯВА IX
П р і с ь к а штовхає Петра, а той опинається.
Пріська. Іди, іди! Посидів у холодній, то ще хочеш посидіть.
Петро. Та мені треба було Панаса знайти.
Пріська. Знаю я, якого Панаса! Чого ти витріщав очі на Іваниху?