Бурлака. Люде добрі, за віщо ж ви чоловіка тягнете? Це ж все одно, що ви себе тягнете! Ну, а як старшина скаже, взять тих, що тягнуть тепер Петра, то другі й тих посадовлять у холодну? Та так, не розбираючи за що будете садовить один одного, поки всі не будете в холодній сидіть?!
Петро (кричить). Усім те буде, усім! Він вас всіх у холодну запре!
Петра силою потягли.
Старшина (до Бурлаки). Що ти людей бунтуєш? (До громади.) Чуєте, чому він науча! Посадіть Петра, та й його візьміть, щоб не бунтовав людей!
Чуть голос Петра: -«Всім їе буде, всім!»
Бурлака. Оцього вже не діждеш, щоб і мене посадить, я тобі не вівця! Не думай, що зо всяким можна одна» ково розправляться! Я й на тебе суд знайду!
Старшина. Мовчать! Не смій мені тикать!
Бурлака (з запалом). Не заслужуй! Коли з тобою по-чеськи, то й ти не будь тим, що моркву риє! Бач, яка правда! Позабирали гроші грогладські в свої кишені та й багатіють, а як знайшовся чоловік, що хоче знать, де ті гроші, так він його зараз в холодну. Не любищ правди!
Старшина. От я тебе провчу! (До громади.) Хто сміє щитать мене, хто дума, що я гроші покрав?! (До Бурлаки.) До станового його зараз одіслать. Я тобі покажу, як такі слова говорить на сході. (До волості.) Омельяне Григоровичу, ідіть сюди!
З гурту голос 1-й: «Бо таки не мішало б пощитать»; 2-й: «Може, й справді
грошей нема!»
Старшина. Хто там обзивається? Чи не хоче у холодну?
Бурлака. Так їх, так їх, овець! Щоб не балакали! Всіх у холодну, вони один другого посадять!
Старшина. Взять його!
Два чоловіка підходять до Бурлаки. З холодної чути голос Петра: «Усім
це буде!»
Бурлака (до чоловіків). Пішли геть, вівці!
Писар виходить.
Старшина (до писаря). Чого ви там сидите? Тут Панас Зінченко оскорбленіє мені наніс! Пишіть протокол! Він бунтує громаду,.. Злодієм мене робить. Єсть цин-куляр...
Бурлака. Злодіїв ніхто не робить, вони самі привчаються красти.
Старшина. Чуєте, що каже? Зараз його в стан! Нехай коней мені запрягають, я сам поїду. (До громади). Сьогодня сходу не буде! Ху! (Береться за голову). Він арештований, не пускайте його. (Виходить у волость, взявшись за голову.)
Писар (чухає потилицю). От тобі і статистіка!
Дехто з громади розходиться.
Бурлака (до писаря). Чого ж стоїш? Пиши бумагу! (До громади). А вам скажу, що як ви не пощитаєте волость, то багато своєї худоби не дощитаєтесь! Ач злодюга, куди поверта! Сходу не буде, бо п’яних багато! Оскорбили його, що пощитать хотять! Не сховаєшся, голубчику, від мене! Побачимо, як ти Олексу у москалі віддаси, я й до справника, і до губернатора доступлюсь. А ви мовчіть, поки він поїсть вас всіх! (Іде.)
Старшина (вискакує на ганок і кричить). Що ви його пустили, візьміть його, він арештований!
Бурлака (обертається). Чорта пухлого візьмеш! ГІисар. Неожиданний хвинал!
Завіса.
ДІЯ ТРЕТЯ
Улиця. Вправо волосний будинок — з того боку, де холодна. В холодній виламано вікно. Здалеку чуть весільну музику.
ЯВА І