Не знаю, можливо, я слухала, можливо, слово було зовсім не те. Може, кожен раз, як Кіт нахилявся до мене, я намагалася схопити його красиву золоту сережку. Можливо, я тоді вже навчилася цього від птахів… Якщо Кіт нахилявся низько… А Кіт нахилявся, бо вже було дуже-дуже темно…
А потім він притис мене до грудей і біг, біг тою темною місциною, чіпляючись за всі рослини своєю довгою спідницею, біг, бо йому ставало страшно. Біг, промовляючи, мабуть, сам до себе: ось, я знайшов своєму господарю його царство, ось, я знайшов йому будинок і дружину, ось, я несу йому його дитину. І плакав все, і плакав собі, біг і плакав.
І знаєте, по-моєму, це був зовсім навіть не кіт.
ЛІЛЯ
Той хлопець, котрий у мене жбурляв був овочами, виявився Ліля.
Їй шість років і вона має план.
Наступного дня, коли я вийшла зі школи — вона вже звисала з рукохода вниз головою, як кажан, і чатувала на мене. І закричала, як тільки забачила:
— Дівко, дівко, дівко, дівко!!!!
— Га?
— Ти мені дуже треба!
— Не сумніваюся!
Я одразу її упізнала, здерла з рукохода, поставила на землю і шльопнула по попі.
Лілька відвернулася і плюнула. А потім сказала:
— Карочі, ти мені дуже треба. Тільки ж не кричи і не ругайся, як вчора! Мені потрібна нормальна больша дівка. Така, як ти, щоб замутити одну штуку.
— Яку?
— Нормальну. Це, правда, далекувато — у Білогородці. Спочатку туди треба сходити все розвідати. Я, правда, не знаю, як точно туди іти, але думаю, що ти знаєш.
Я кивнула.
— Дак пішли, бо чого ж його лишній день чекать?!
Лілька схопила мене за руку і потягла зі шкільного подвір’я, розповідаючи:
— Нам треба все робить дуже швидко, бо такі вже жахи якісь починаються. Сьодні дивлюся наші листи — усі у кров’яці чогось. Проісходе всяка дурниця, я хвилююся…
— Не тягни мене! На Білогородку — не туди. Я буду казать, куди іти. Як тебе звати?
— Ліля.
— А я — Славка.
— Шопопало!
— Скільки тобі років?
— Вобще-то шість.
— Мені вісім.
— Дофіга.
— Ти ще до школи не ходиш? Ще у садку? Ти втікла чи тебе мама забрала?
— Я поки що ніде. Дома сиджу або мама у садок воде, або комусь-то віддає на день.