Мері Поппінс: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Джейн подумала хвилинку.

— Може. Якщо ми дуже на неї чекатимемо, — повільно промовила вона.

— Так, може!.. — сказав Майкл, тихенько зітхнувши, і за цілу дорогу додому не озвався більше й словом.

— Оце новина! Оце новина! Оце новина!

Містер Бенкс від хвіртки побіг бігом і ввірвався в передпокій.

— Гей! А де ви всі? — гукнув він і метнувся нагору, перескакуючи по три східці зразу.

— Що сталося? — вибігла йому назустріч місіс Бенкс.

— Найбільше диво в світі! — вигукнув він і рвучко відчинив двері до Дитячої. — З'явилася нова зірка! Я почув про це дорогою додому. Найбільша з Усіх Відомих Досі. Я позичив у Адміргла Бума підзорну трубу, щоб ви всі подивилися на нову зірку. Ось погляньте!

Він підбіг до вікна і приставив підзорну трубу до очей.

— Бачу! Бачу! — аж підскочив він. — Он вона! О диво! О краса! О чари! О самоцвіт! Сама поглянь! — Він простяг підзорну трубу місіс Бенкс.

— Діти! — гукнув він. — З'явилась нова зірка!

— Я знаю… — почав Майкл. — Тільки то не справжня зірка. То…

— Ти знаєш? Ня справжня зірка? Що за вигадки?

— Не зважай. Він ще дурненький! — промовила місіс Бенкс. — Ну, то де ж вона, та твоя зірка? О, бачу, бачу! Яка ж гарна! Мабуть, найясніша на все небо! І звідки вона взялася? Ідіть подивіться, діти!

Вона подала підзорну трубу Джейн, а потім Майклові, і кожне з них виразно побачило барвистих коней у кружку, мідні стоячки, темну пляму, яка ще кілька разів майнула по колу перед їхніми очима й знову зникла.

Діти мовчки поглянули одне на одного. Вони знали, що та темна плямка — то ошатна струнка постать у синьому пальті з срібними ґудзичками, солом'яному капелюшку на голові і знайомою парасолькою під пахвою. Вона спустилася з неба і туди ж відлетіла. Нічого цього Джейн з Майклом не могли нікому пояснити, бо знали: в Мері Поппінс було щось таке, чого взагалі не поясниш. У двері постукали.

— Вибачте, пані, — сказала місіс Брілл, влетівши до кімнати з розчервонілим обличчям, — але, я гадаю, вам треба це знати. Ця Мері Поппінс знов пішла собі.

— Як-то пішла? — не повірила місіс Брілл.

— Геть зовсім! — переможно сказала місіс Брілл. — Не сказавши й слова на прощання. Точнісінько, як і минулого разу. З розкладним ліжком і отією своєю сумкою! Навіть альбома з листівками не покинула на згадку. Отак!

— О господи, господи! — озвалась місіс Бенкс. — Така морока! Така легковажність, така… Джордже! Мері Поппінс знов пішла від нас!

— Що? Хто? Мері Поппінс? Та нехай собі! Зате он на небі нова зірка!

— Нова зірка не купатиме й не одягатиме дітей! — сердито сказала місіс Бенкс.

— Зате вона вночі дивитиметься у їхнє вікно! — безжурно сказав містер Бенкс. — А це трохи більше важить, аніж умивання й одягання.

Він знову взявся до підзорної труби. Джейн з Майклом підійшли і, притулившись до нього, задивились у вечірнє небо.