"Лахтак": читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Вибачте, капітане! Дозвольте потурбувати вас.

На якийсь момент Кар завмер, вслухаючись у ці слова, потім з блискавичною швидкістю обернувся. Перед ним стояв Ельгар. Кар метнув очима по сторонах, шукаючи — хто звернувся до нього по-англійському. Але, крім норвезького матроса, не побачив нікого. Матрос злегка похилив голову і повторив по-англійському:

— Вибачте, капітане! Я маю сказати вам щось дуже важливе.

Жодним рухом не виявив Кар свого здивування з того, що норвежець знає англійську мову. Стоячи так само вільно, він відповів по-англійському ж:

— Я вас слухаю.

Здавалося, норвежець мовчки схвалював цю витриманість і зовнішній спокій радянського моряка.

— Капітане, я мушу вам сказати, що шкіпер Ларсен з своїми людьми готує напад на ваш пароплав. Напад має відбутись цієї ночі. Час нападу — по заході місяця. Сигнал, що стверджує це вирішення, — отой ледве помітний вогник на березі.

— Звідки це вам відомо?

— Я і Карсен мусили взяти участь у цьому нападі. Наше завдання — зручного моменту замкнути двері з кубрика на палубу. Потім нападаємо на вахтового і зв'язуємо його. Але… ми передумали і не хочемо допомагати авантюрі шкіпера Ларсена.

— Що ж ви радите?

— Боронитись. Але так, щоб, по можливості, не вчинити шкоди команді «Ісбьорна». Команда обдурена Ларсеном і Ландруппом.

— Дякую вам! — сказав Кар і простяг руку Ельгарові.

Вони міцно потиснули руки один одному.

— Ви добре володієте англійською мовою, — зробив Кар комплімент норвежцеві.

— Десять років плавав гарпунником на англійських китобоях, — відповів той і додав: — Але вам слід поспішати.

— Ходімо, — запропонував Кар, — треба попередити товаришів.

— Вахтовий! — крикнув штурман. — Бути уважним!

— Єсть! — долетіла відповідь Ковягіна.

Кар спускався в кубрик. За ним ішов Ельгар. У лівій руці капітан все ще стискав таємничу люльку. В їдальні їх зустрів блідий і схвильований Карсен.

Вершомет спокійно латав совик.

Розділ ІІ

— Боцмане, — звернувся Кар до Вершомета, — покликати сюди всіх людей. Швидко!

Мисливець любив, коли його йменували новим для нього званням.

— Єсть! — відповів він, негайно підводячись з-за стола. Відкрив двері до кубрика, гукнув: — Підводься! Всі до їдальні! Швидко!

Прощаючись з першим сном, заметушилися моряки. Вершомет стукав у каюту Запари і Торби.

— Карсен, ви знаєте англійську мову? — звернувся Кар до другого норвежця.

— Ні, не знає, — відповів за нього Ельгар.

Блідий Карсен підійшов до Кара і щось із запалом заговорив.

— Він віддає себе у ваше розпорядження, — переклав Ельгар.

Кар потиснув норвезькому матросові руку. В їдальні вже зібралася вся команда, за винятком Ковягіна і Павлюка.