Габард. Я певний, що містер Нокс здолає просвітлити цю заплутану проблему.
Чалмерс. Та не можете ж ви, такий завзятий та гострий промовець у конгресі, сторопіти тут, серед друзів.
Нокс (запалюючись). Мені й на гадку не спадало, що в цій господі можуть обговорювати такі питання.
Старкветер (гостро і владно). Яка тому причина, що ціни йдуть угору?
Нокс (так само гостро, але й упевнено). Крадіжка.
Це слово вибухає серед присутніх, немов бомба; а проте вони сприймають його чемно й посміхаючись, хоч слово те їх дуже вразило
Долорес Ортега. Яке романтичне пояснення. Виходить, той, хто щось має,— той власність свою украв.
Нокс. Не зовсім, але майже так. Візьмімо автомобілі, наприклад. Цього року витрачено п’ятсот мільйонів доларів на купівлю автомобілів. Ті гроші виробили чоловіки, що тяжко гнуть спини в копальних та на ливарнях, жінки, що збавляють собі очі за шитвом у майстернях, продавниці, що заробляють по чотири-п'ять доларів на тиждень, дрібні діти, що працюють на фабриках та бавовнопряднях, — саме вони виробили ті п’ятсот мільйонів, витрачених цього року на автомобілі. І гроші ті вкрадено в людей, що тяжко працюють.
Місіс Старкветер. Я так і знала, що це автомобілі в усьому винні!
Долорес Ортега. Але ж, містере Ноксе, я також маю автомобіля.
Нокс. Чиясь праця його створила. Чи не ваша?
Долорес Ортега. Нехай бог милує,— ні! Я придбала його… і заплатила грішми.
Нокс. То ви, мабуть, працювали коло чого іншого, а тоді обміняли продукт своєї праці на автомобіля?
Пауза.
Ви не відповідаєте. Отже, я можу зробити висновок, що ви маєте автомобіля, якого вироблено чиєюсь чужою працею і за який ви не віддали ані крихти своєї власної. Саме це я й зву крадіжкою. Ви звете це власністю. А проте це чистісінька крадіжка.
Старкветер (перебиваючи Долорес Ортегу, що саме налагодилася відповісти). До чого тут крадені автомобілі? Невже ви не маєте досить розуму, щоб глянути на питання ширше? Я ділова людина. Автомобілів я не краду.
Нокс (посміхаючись). Звичайно, автомобілів ви не крадете, — то надто дрібна здобич! Ви орудуєте в куди ширшому масштабі.
Старкветер. Але я краду?
Нокс (знизуючи плечима). Якщо хочете, то так.
Старкветер. Я скидаюся на одного джентльмена з Міссурі. Доведіть мені!
Нокс. А я скидаюся на техасця. Це має бути в моїх руках.
Старкветер. Я переніс свій осідок відразу до Техасу. Ану-но, що я краду в ширшому масштабі?
Нокс. Я скажу. Ви — визначний фінансист, монополіст і магнат. Дозвольте вдатися до статистики?
Старкветер. Шкварте.
Нокс. Ви контролюєте дев’ять мільярдів доларів, укладених у залізниці; два мільярди в індустріальних концернах; один мільярд у страхових компаніях; один мільярд у різних банках; два мільярди в інших кредитних закладах. Завважте: я не кажу, що всі оті гроші належать вам особисто, але ви порядкуєте ними на власний розсуд. Це все, що вам потрібно. Коротко кажучи, ви порядкуєте такою великою часткою капіталу Сполучених Штатів, що решта капіталістів іде вашим слідом. Отже, так. За останні кілька років, унаслідок різних фінансових махінацій, основний капітал нашої національної індустрії штучно збільшився на сімдесят мільярдів доларів. Але це тільки-но шумовиння — чистісіньке шумовиння, облуда! Ви, монополіст, чудово знаєте, що то за шумовиння. Я сказав — сімдесят мільярдів. То не має значення — їх може бути й сорок мільярдів і вісімдесят, — досить того, що сума величезна. А що означає оте шумовиння, варте сімдесят мільярдів? Воно означає з п’яти відсотків на рік — три з половиною мільярди прибутку; тобто цей рік, як і кожного іншого року, споживач сплачує за товари на три з половиною мільярди доларів більше, ніж товари варті. А сплачувати ці гроші має працюючий люд. Оце ж і є крадіжка. Ось чому ціни йдуть угору. Хто збиває шумовиння? Хто має з того шумовиння крадений зиск? Чи то ж я вклав його вам до рук?
Старкветер. А хіба за врядування не належиться платня?
Нокс. Іменуйте це, як вам до вподоби, — однаково.
Старкветер. Та хіба ж я не роблю два долари там, де раніше був один? Хіба я не збільшую цим самим достатків?
Нокс. А хіба ж це не елементарний обов’язок щодо свого ближнього?
Старкветер. О, ви — безнадійний мрійник!.. (Береться до свого записника).