Пігмаліон (Збірник): читать книгу онлайн полностью и бесплатно

ЙОАННА. То як, коли я врятувала всіх тих, до кого Він виявив би жорстокість, якби вже не вчинив жорстоко щодо мене, то я не дарма померла, хіба ні?

ДЕ СТОГАМБЕР. О ні! Не може бути! Я погано бачу і не можу розгледіти твої риси, але… це не вона… ні, ти — не вона, вона ж згоріла, вона ж мертва, мертва.

КАТ (виходить з-за завіси балдахіна, праворуч від КАРЛА, так що ліжко стоїть між ними). Вона живіша за вас, чоловіче. Її серце не горіло і не топилося. Я був майстром свого ремесла, кращим від майстрів Парижа чи Тулузи, але не зміг убити Діву. Вона жива і всюдисуща.

ГРАФ ВОРИК (з’являється з-поза іншої завіси балдахіна та стає ліворуч від ЙОАННИ). Міледі, мої вітання з нагоди реабілітації. Приношу вам свої вибачення.

ЙОАННА. Та пусте. Чого вже там.

ВОРИК (люб’язно). Спалення було чисто політичним. Нічого особистого, запевняю вас.

ЙОАННА. Я не тримаю зла.

ВОРИК. О, справді? Це дуже мило з вашого боку так зустріти мене, відчувається справжня порода. Однак я наполегливо перепрошую за все. Правда в тому, що іноді політична необхідність стає політичною помилкою, а саме ця — стала кричущою помилкою, бо ваш дух переміг нас, міледі, хоч тіло ваше спопелилося. Я увійду в історію тільки завдяки вам, хоч і обставини, за яких наші шляхи перетнулися, виявилися трішки неприємними.

ЙОАННА. Так, усього лиш трішки, дотепнику.

ВОРИК. Та все ж коли ви станете святою, то своїм німбом завдячуватиме саме мені, точно як цей щасливчик завдячує вам своєю короною.

ЙОАННА (відвертається від нього). Я нікому нічим не завдячую, тільки Божому Духові, який завжди зі мною. Та тільки уявіть мене святою! Що скажуть св. Катерина і Маргарита, коли обік них посадять якусь сільську дівчину?

ПАН. З якого приводу такі веселощі?

ВОРИК. Вітаю, ви стали винахідником найкумеднішого вбрання.

ПАН. Не розумію. Ви всі вишукано вбрані, тож і я одягнений як годиться.

ДЮНУА. Будь-яке вбрання — вишукане, крім того, в якому нас мати народила, хіба ні?

ПАН. Пробачте, я тут у справі і не маю часу на порожні балачки. (Він дістає аркуш паперу і продовжує сухим офіційним тоном). Мене прислали оголосити вам, що за клопотанням єпископа Орлеанського, в якому висунуто претензію щодо піднесення Йоанни Д’Арк…

ЙОАННА. Ох, вони ще й досі пам’ятають мене в Орлеані!

ПАН (підкреслено виказуючи роздратування, що його перебили) …претензію щодо піднесення Йоанни Д’Арк, раніше відомої як Діва, до лику святих…

ЙОАННА (знову перебиває). Та я ніколи не мала таких претензій!

ПАН (тим же тоном) …Церква розглянула цю справу в належному порядку та, ухваливши рішення на користь надання вищезгаданій Йоанні чину преподобної та благословенної…

ЙОАННА (гигикаючи). Мені — преподобної!

ПАН. …визнала її обдарованою героїчними чеснотами та привілейованою особистими одкровеннями, і таким чином долучає вищезгадану преподобну та благословенну Йоанну до лику католицьких святих під іменем святої Йоанни.

ЙОАННА (у захваті). Свята Йоанна!

ПАН. Кожного року тридцятого травня, у річницю смерті вищезгаданої благословенної дочки Господньої, в кожній католицькій церкві, до кінця віків, по ній буде служитися поминальна служба. Також буде законним присвячувати їй окремі капели та розташовувати її образ на олтарі в будь-якій церкві. Крім того, припадаючи на коліна перед нею, віруючі можуть звертатися зі своїми молитвами до Господа.

ЙОАННА. О ні, це святі повинні падати на коліна (Вона з блаженством падає навколішки).

ПАН (кладе папір та стає біля КАТА). Базиліка Ватикану, шістнадцятого травня тисяча дев’ятсот двадцятого року.

ДЮНУА (підводячи Йоанну). Потрібно було півгодини, щоб спалити тебе, о свята, і чотири століття, щоб дійти істини про тебе.

ДЕ СТОГАМБЕР. Мілорде, якось я був капеланом кардинала Вінчестерського. Його більш знають як кардинала Англійського. Для мене і мого лорда було б великою втіхою бачити красиву статую Діви у Вінчестерському соборі. Її поставлять там, як гадаєте?

ПАН. Важко сказати, оскільки зараз цей собор тимчасово перебуває в руках англіканських єретиків.

ДЕ СТОГАМБЕР. О, дивіться! Дивіться, це Вінчестер!