Іван Керницький
МІТИНҐ
Дійові особи:
Колтун — голова сільради.
Поперечний — аґітатор.
Товариш Пейсатий — секретар райпарткому.
Товариш Свиненко — начальник райземвідділу.
Іван Пиріг — 1-й делеґат.
Параня Цебричок — 2-й делеґат.
Сенько Байстрюк — комсомолець, 3-й делеґат.
Селяни, молодь.
Дія відбувається в галицькому селі під час більшовицької окупації.
Режисерські завваги: де сцена невелика і не може помістити більшої кількости осіб, частину акторів (другорядні ролі) можна розмістити теж і між глядачами.
Сільська школа. В лівому куті залі стоїть поміст, на якому стіл і крісла, місце для «президії». Вздовж залі поставлені лавки — місце для учасників мітинґу. Двері, одні праворуч — ведуть у сіни, другі ліворуч — до шкільної канцелярії. На стінах — портрети Леніна, Сталіна, Молотова та інших «більшовицьких богів», червоні прапори, льозунґи, плякати. Вечоріє. На столі президії світиться лямпа. Знадвору чути, як грає трубка, скликаючи людей на мітинґ.
ЯВА 1
До кляси входить перша група селян.
1-й селянин. А щоб тобі в ухах грало, гаспиде проклятий! Розносила їх дідьча мама з мітинґами, і ради нема. Не встиг чоловік з поля прийти, крижі випростати, ложку страви хлепнути, а тут уже лети стрімголов, як би де, борони Боже, горіло.
Селянка. І то так день у день, ні свята, ні неділеньки Божої в них нема. Гей, татунцю небесний, а то-с для нас кару винайшов, а то-с нас покарав! Визволили нас, роззули, обдерли, а тепер ще тими мітиками дихати не дають.
1-й парубок. Не журіться, тіточко, запишетесь до колгоспу, от тоді вам буде щасливая жизнь! (Деклямує):
У колгоспі — добре жить,
Десять робить, сто лежить,
А як сонце припече,
То й тих десять утече!..
Селянка. Тьфу!.. А щоб ти подавився своїми словами, шибенику один ходиш! Та я щоб без соли їла, щоб раз у тиждень скірку хліба вкусила, то до колгоспу не піду!
Голоси: Тссс!.. Тихо…
ЯВА 2
Вбігає агітатор Поперечний, низенький худенький чоловічок, увесь захеканий, спітнілий.
Аґітатор. Люди! Люди! Товариші! Швидше, швидше, ради Бога! Вони вже тут. Вже приїхали!
Г о л о с. Хто такий? Кого там знову принесло?
Аґітатор. Ой, Господи! Та тоті — з району… «Товариші!»… А з ними — делеґати-колгоспники, що їздили до Росії. Товарищі, товарищі! Пожалуста! Поспішіться немножко. Вот, садітесь, садітесь, де хто може, і щоб кожному було харашо. (Сходиться щораз більше людей).