Тіні в маєтку Тарновських: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Він спробував рукою її груди.

— Такі важкі, — сказав примирливо.

Але жінка відреаґувала по-своєму. Почіпала рукою його плоть і єхидно зауважила:

— Як змокла курка.

Тадей відчув, як збуджує його ця сварка, наче гостра приправа до любовного десерту.

— Ти така зла. Хочеш із кимось посваритись? — затягнувся сигаретним димом.

— З тобом.

— Що ти весь час огризаєшся? — затушив сигарету і уважно подививсь у її насмішкуваті очі. — Не можеш нормально говорити?

Вона відвернулась, виклавши на ковдру важке стегно, і пробурчала:

— З тобой ся набесідуєш, як зо смаркатим наїш.

— Але я не хочу рвати наші стосунки! — з відчаю вигукнув їй.

Жінка повернула до нього голову і насмішкувато запитала:

— Так і будеш ходив до чуджой капусти?

Ця уявна сварка розбурхала в ньому почуття власника, із рук якого вислизає гостроязика і ненаситна в коханні незнайомка з Криниці. Він хотів їй щось різке сказати, але почув голос Алли:

— Ти ще не заснув? Ходімо вже…

Вимкнула телевізора, кинула пульта на диван, взяла його за руку й повела до спальні. Коли погасло світло нічної лампи і до її ніг із шурхотом упав халат, вона ступила кілька кроків до ліжка, і лягла біля нього зовсім гола, тільки у млявих розливах вуличного ліхтаря темнів кущик інтимного волосся і збуджено блищали її очі. Він провів рукою по її тугому теплому тілу, припав губами до соромних губ і відчув, що вона теж не готова до кохання.

— Іди сюди, — попросила жінка. — Ляж біля мене.

Вони лежали мовчки одне біля одного, жінка попробувала рукою його розслаблену плоть і поцілувала в лоб.

— Спи, тобі рано вставати.

Довго крутилась, а тоді почув її рівне дихання. Уві сні вона здригалась і щось спросоння белькотіла. Зазираючи до їхньої спальні, крізь продерте рядно неба сполохано блимала велика звізда.

Вранці Алла прокинулась, приготувала чоловіку й доньці сніданок, допомогла зібратись до школи. Тадей і Настуся з нею розцілувались, вона провела їх у двір, подивились, як сідають вони в автомобіль, і довго махала услід рукою.

Весь ранок вона наводила в домі лад, варила грибну юшку, пекла яблучні пироги, від яких на весь дім струменіли пахощі свіжоспеченого тіста, а коли почала збиратись до Менделя, подумала, що чоловік ні в чому не винен. В усьому винна вона.

9

Олександр Мендель зустрів її у своєму домашньому халаті і старих капцях. Алла пройшла в його кабінет, і Мендель запросив її лягти на канапу.

— Сьогодні ми будемо говорити про вашу матір, — сказав, всідаючись у м’яке крісло. — Чи відомо вам щось про її ранні захоплення чоловіками?

Вона відчула запах старого будинку, запах плісені й пилу, ніби в помешканні не прибиралося з часів сталінських репресій.

— Після війни, коли моїй матері було тринадцять років, вона закохалася в німецького полоненого Пауля, — розпочала свою історію Алла. — Полонені солдати прокладали бруківку від траси через Скоморохи. Недалеко від села був військовий аеродром з винищувачами й літаками далекої авіації. Тож коли бруківку добудували до Скоморох, моя мати, яка була ще дівчуком, вперше побачила молоденького полоненого Пауля. У нього було світле волосся і сині очі, і коли він посміхався, на його щоках з’являлися ямочки. Щодня полонених виводили на роботу солдати з автоматами. Німецькі військовополонені були обірвані, з потупленими поглядами і ніколи не дивилися в очі. Тільки Пауль мав ясне обличчя, і в його очах не було ні відчаю, ні агресії, ніби він виконував свою звичну роботу. Коли бруківку прокладали біля хати діда з бабою, мати набирала з криниці воду, і Пауль попросив її напитись. Охоронці попались незлі і дозволили. Мати подала йому відро, полонений припав до води і коли напився, на його щоках з’явилися ямочки.

— Wie heißen Sie?[4]

— Ксена, — відповіла мати.

— Danke sehr, Ksena![5] — вдячно кивнув їй.

[4] Як вас звати? (нім.)

[5] Дуже дякую, Ксено! (нім.)