ЛІКАР: Мені таке планування надає відчуття безпеки.
ПАНІ: Ілюзію безпеки.
ЛІКАР: Я так бачу, що ви все знаєте.
ПАНІ: А я бачу, що ви вже розігрілися. Коньячок?..
ЛІКАР: Скуштуєте?
ПАНІ: Не відмовлюся.
ЛІКАР: Прошу, сідайте.
ПАНІ: Що слухаєте?
ЛІКАР: Цього вечора слухатиму вас.
ПАНІ: Ви ухиляєтеся, докторе. Я спитала, яка музика грає. Соромно, але класичні твори для мене всі однакові.
ЛІКАР: Ми розмовлятимемо про музику?
ПАНІ: Чому б ні?..
ЛІКАР: Вас щось гнітить.
ПАНІ (роздратовано): Можете не демонструвати своєї прозорливості, докторе. Я звільняю вас від обговорення делікатних тем.
ЛІКАР: Проте ви прийшли до мене. Он, сидите напружена, як струна, покусуєте келих із коньяком і, мабуть, вирішили, що я повірив у вашу історію з рукавичкою... Смішно, чи не так? А, можливо, так жахливо, що хочеться вити?.. Щось вас так мордує, що ви годні набридати незнайомій людині, щоб тільки не повертатися додому.
ПАНІ: Я набридла вам?..
ЛІКАР (жартома): Півбіди. Коли накопичиться друга половина, випхаю за двері.
ПАНІ: Я проводжу вечори зазвичай сама, бо чоловік часто забуває повернутися... Як вважаєте, чому?
ЛІКАР: Ну, можливо, має багато роботи.
ПАНІ (зневажливо сміється): Боже, докторе! Ваша порядність — аж до гидкості!
ЛІКАР: Вибачте. У нього є інша жінка.
ПАНІ (з люттю, ніби казала це до свого чоловіка): Не вибачу.
Певний час вони дивляться одне на одного.
ПАНІ: А як ваша дружина, докторова? Вона завжди вчасно повертається додому?
ЛІКАР: Вона нечасто виходить. Вона доглядає онуків.
ПАНІ: Ви маєте онуків?
ЛІКАР: Нам нічого не бракує.
ПАНІ: Однак ви все одно після роботи стирчите тут. Може, чекаєте на інтимний візит?
ЛІКАР: Знаєте, протягом дня в мене тут чимало інтимних візитів відбувається, тож увечері вже нічого не хочеться. Професія така.
ПАНІ: Це правда, професії не позаздриш. Мабуть, навіть порнографічні журнали не тішать. А для мого чоловіка вони — те, що треба... Проміняв дружину на стос непристойних картинок, які навіть і не рухаються.