Варіанти: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Наступним був лист від дядька Арнольда:

«Любий Томе,

ти маєш лише знати, що я вдавався до різних дій і смикав за всі ниточки, але нічого не спрацювало, я, здається, просто не можу домогтися, щоб цю запчастину послали тобі. Але я ще не зрікся надії. (Твій дядько Арні ніколи не зрікається надії!) Можливо, ти не знаєш, що твій другий небіж, Ірвінґ Ґлюкмен, — бухгалтер-консультант однієї галузки Rand Corporation. Я маю намір попросити його, щоб він запитав свого боса, чи вони візьмуться за твою проблему як питання, пов'язане з національними інтересами, хоча певним чином воно й справді пов'язане. Це все забере трохи часу, тож, якщо зможеш дістатися додому будь-яким іншим способом, було б непоганою ідеєю вчинити саме так. Вище голову, і мої найкращі вітання роботу».

Наприкінці був лист від Чоловіка з тисячею подоб:

«Любий Томе,

я намагався робити все, що мені до снаги, і кілька речей понад мою силу, щоб послати тобі ту запчастину до двигуна і ти вибрався з тієї прикрої халепи. Я беру на себе повну відповідальність за те, що втягнув тебе в неї. Я навіть зайшов так далеко, що вибудував цілу нову послідовність, із бездоганною логікою підтримки й характером взаємозв'язків, і то тільки задля єдиної мети — доставити тобі ту запчастину. Проте моя головна (нова) постать захворіла на чуму, втратила цікавість до життя і цілковито відмовилася закінчити роботу, задля якої я її створив. Я намагався спонукати до роботи її двох помічників, але вони закохалися й попливли на Сейшельські острови виготовляти прикраси й жити на органічних продуктах. Тож я витратив до біса багато часу і слів без жодної мети, і мені справді дуже шкода, це була моя остання яскрава ідея, а тепер мій лікар каже, що я маю спочити.

Томе, пробач мені, мої нерви виснажені, я зламаний, і вже просто немає нічого, що я міг би зробити для тебе. Я не можу сказати тобі, як мені прикро, що воно все працювало не так, надто коли ти від самого початку був такий терплячий і готовий допомогти.

Я додаю в окремому пакунку коробку батончиків Hershey з мигдалем, прес для тортильї і рукопис моєї останньої книжки під назвою „Як вижити на чужій планеті". На думку безсторонніх читачів, це добре досліджений і вправно написаний огляд проблем, дуже подібних до твоїх, там є багато практичних підказок і порад. Бувай здоровий, давній друже, нехай майорить твій давній прапор і все таке інше. Якщо трапиться якась нагода, я діятиму негайно, але насправді ти не повинен розраховувати на це.

Усього найкращого,

Автор».

75. Гнітюча мить

Ох, самотність цього всього! Покинутість! Біль! Швидко, Ватсоне, голку, пігулку, цигарку з марихуаною, таблетку! Забагато зір, забагато позирків. Звільняйся від тіла. Але спершу поїж чудового вершкового сиру і сендвіч із джемом.

76. Остання трансформація

— Томмі! Негайно припини гратися!

— Мамусю, я не граюся. Це насправді.

— Знаю. Але зараз ти мусиш припинити гратися й прийти додому.

Мішкін гірко засміявся:

— Я не можу прийти додому, у цьому й проблема. Мені потрібна запчастина до мого космічного корабля...

— Я сказала тобі, припини! Постав ту мітлу й негайно іди додому.

— Це не мітла, а космічний корабель. Хай там як, мій робот каже...

— І те старе радіо забери. Мерщій іди й повечеряй!

— Мамусю, мерщій? Невже я не можу погратися трохи довше?

— Та вже майже ніч надворі, а тобі ще уроки робити. Ходи мерщій.

— Е...

— І, будь ласка, не пхинькай.

— Гаразд. Але справді, це космічний корабель, і він поламався.

— Добре, це поламаний космічний корабель. Ти йдеш?

— Так, мамусю, іду.

77. Останні деформації

Чоловік із тисячею подоб обернувся на Мішкіна. Робот обернувся на дядька Арнольда, який обернувся на Орхідеуса, який обернувся на гладуна, який обернувся на робота, який обернувся на Чоловіка з тисячею подоб, який обернувся на Мішкіна, який обернувся... зростається, поєднується.