Конфуцій відповів:
— У моєму селі щирі люди відрізняються від ваших. Батьки там покривають синів, а сини — батьків. У цьому щирість і полягає.
Фань Чі спитав про те, в чім полягає людяність. Учитель відповів:
— Держатися з шанобливістю вдома,
Сумлінно ставитися до справи
І чесно чинити з іншими.
Від цього не можна відмовлятися,
Навіть коли їдеш до варварів.
Цзигун спитав:
— Яким треба бути, щоб могли назвати ученим мужем?
Учитель відповів:
— Ученою може називатись людина, поміркована у своїй поведінці, здатна з гідністю виконати наказ правителя під час місії в чужому краї.
— Насмілюсь дізнатися, яка наступна за цією?
— Названа в роду шанобливою до батьків,
Названа в селі поштивою до старших.
— Насмілюсь дізнатися, яка наступна за цією?
— Нею буде, безсумнівно, мала людина, чиї речі завжди щирі, а дії рішучі. вона обмежена і вперта, але її теж можна вважати «наступною».
— А які ті, хто в наші дні стоять біля керма?
— А... дрібні людці! На них не можна зважати!
Учитель сказав:
— Не знайшовши того, хто іде посередині, повинні зближуватися з нестримним і сумлінним. Нестримні цілеспрямовані, а сумлінні стримані.
Учитель сказав:
— У південців є вислів: «У кому нема постійності, той не зможе бути навіть чаклуном і лікарем!» Прекрасно сказано!
Учитель пояснив:
— Йому про це й гадати не треба.
Учитель казав:
— Чеснотливі мужі, маючи розбіжності, перебувають у гармонії; а в малих людей гармонії не може бути і в згоді.
Цзигун спитав:
— Що, коли когось люблять усі односельці?
Учитель відповів: