— Відкрийте мої ноги! Відкрийте мої руки! У Піснях сказано:
Віднині стало мені зрозуміло, що я можу лишитися серед живих, мої синки!
Коли вчитель Цзен тяжко хворів і Чемний зі Старших навідав його, вчитель Цзен сказав:
— Птахи перед смертю тужливо кричать, люди перед смертю говорять про важливе. Чеснотливий муж знаходить потрійну цінність, що полягає в Путі: у зовнішності, манерах він далекий від грубості та зневаги, серйозним виразом обличчя здатен заслужити довіру, в речах, їхньому тоні уникає ницості й фальшу. А щодо розташування жертовних чаш, для цього є свої чини.
Учитель Цзен сказав:
— Умілому радитися з невмілим, талановитому питати в безталанного, мати, але вдавати, що не маєш, пустим здаватися, коли повен, і залишати кривду без відповіді — так поводився мій друг колись.
Учитель Цзен сказав:
— Чи не це чеснотливий муж, якому ми можемо довірити сироту, долю країни завбільшки в сотню лі, якого не можна схилити до зради? він, безумовно, чеснотливий муж.
Учитель Цзен сказав:
— Учена людина не може не бути твердою й рішучою, бо її тягар важкий і путь далека. За тягар їй править людяність — чи це не тягар? Завершує путь, лише умираючи, — чи це не далина?
Учитель казав:
— Мене надихають Пісні,
Шукаю підпори в ритуалах
І завершую музикою.
Учитель сказав:
— Народ можна примусити до послуху, його не можна примусити до знання.
Учитель казав:
— Бути заколоту, коли сміливі і ненавидять свою бідність. Бути заколоту, коли надмірно ненавидять людей, позбавлених людяності.
Учитель застерігав:
— Вирізняйся ти хоч талантами князя Чжоу, але якщо скнарий ти і зухвалий, не буде іншого в тобі, на що дивитись!
Учитель казав:
— Знайти непросто людину, яка провчилася б три роки без помислів про заплату.
Учитель сказав:
— Будь глибоко правдивий, люби навчатись, стій на смерть, удосконалюючи свою Путь. Країна в небезпеці — її не відвідуй, у країні бунт — там не живи. Коли в Піднебесній є путь, будь на видноті, а нема путі — ховайся. Соромся бути бідним і нешляхетним, коли в країні є путь; соромся бути шляхетним і багатим, коли в ній нема путі.
Учитель казав:
— У справи іншого не втручайся,
Коли не на його ти місці.
Учитель сказав:
— Якими неосяжними, чарівними стають звуки мелодії, коли її початок виконує майстер Чжи, а кінець вінчає пісня «Крики чайок»!
Учитель сказав: