Петро. Серця у вас немає.
Петро виходить з кімнати, мати з сумом дивиться йому вслід.
Наташа. Мамо, а ти кохала нашого батька.
Мати. Це було так давно. А чого це ти питаєш?
Наташа. Та оце ж дивлюсь, як ви з батьком живите, сваритесь весь час, то навіщо ж ви одружились?
Мати. Так батько ж раніше не таким був. Як прийшов з армії, в розшитому кителі, чоботи гармошкою, в голубому береті з отакенною кокардою, а з лівого плеча, чи то з правого, ні все-таки з лівого плеча золотий аксельбант звисає, то всі дівчата шаленіли від нього. Але батько вибрав мене.
Наташа. Так ви любили одне одного?
Мати. Мабуть, що любили.
Наташа. А де ж поділась та любов?
Мати. Біс його знає. Хоча я б не сказала, що мій Петро такий вже поганий чоловік. Він і добрий, і лагідний, і майстер на всі руки – все ж в домі він сам зробив. От тільки, коли він нап’ється тоді ніби його хто підміняє.
Наташа. І нащо ото хтось водку ту придумав?
Мати. Придумали ж ото хтось нам на горе і тепер всі ми мачаємось. Та що це ми про таке сумне, краще розкажи чим же сон твій закінчився.
Наташа. Та ото ж я кажу, що зайшов той чоловік чи то інопланетянин, а тут вже й ти мене розбудила.
Мати. А ти хоч роздивилась того чоловіка?
Наташа. Ні, не встигла, та і дивний був якийсь той чоловік. Такий здоровий, ледве в наші двері помістився.
Мати. Дивний сон. Щоб це могло значити? Поле, літак, інопланетянин…
Наташа. Жаль що в нас немає тлумачника снів, то ми б там все вичитали.
Мати. Тлумачника немає, але ось прийде до нас баба Даша, вона все знає, вона нам і розкаже…
Наташа. Яка баба Даша?
Мати. А та що живе на краю села.
Наташа. Навіщо ти її позвала! Всі ж кажуть, що вона відьма, з нечистою силою знається.Ще на мене порчу наведе.
Мати. Не відьма вона, а знахарка. І вона всі обряди, звичаї знає та навпаки нечисту силу з хати вигонить і заговори ставить. Багато людей до неї звертались і вона допомагала їм.
Наташа. Не хочеться мені бачитись з нею в такий день. Вона така страшна.
Мати. Це ж для твого добра все робиться. Так що вставай поки її немає та вмийся та халата одягни.
(Дівчина встає та неохоче йде в ванну, а мати складає постіль.Через деякий час Наташа повертається причесана в халаті).
Наташа. Мама, а ви шампанське приготували?
Мати. Так.
Наташа. Дві пляшки?
Мати. Так.
Наташа. І стрічкою їх перев’язали?